Наявність товарів/послуг на місцевому ринку

Вихідні дані

кількість / відсоток місцевих ринків, на яких [вказати товар / послугу] є у вільному продажу

На відміну від інших показників, які вимірюють кількість суб’єктів, що пропонують певний товар чи послугу, цей показник зосереджується на тому, наскільки товар чи послуга доступні в різних географічних районах, на які спрямовані заходи. Наприклад, він може показати, в яких районах людям важко або неможливо придбати цей товар чи послугу. Це є важливою передумовою того, щоб люди могли користуватися бажаними товарами чи послугами.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Визначте одиницю виміру — що саме мається на увазі під поняттям «місцеві ринки». Це можуть бути, наприклад, ринки на найнижчому адміністративному рівні (наприклад, ринки на рівні комуни чи району). Якщо ви орієнтуєтеся на більшу міську територію (або території), ви можете розділити її відповідно до офіційних кварталів міста. Найголовніше — щоб ця одиниця допомагала вам зрозуміти географічну доступність певного товару чи послуги. Якщо ви не проводите географічну дезагрегацію, не рекомендується використовувати як одиниці виміру магазини чи ринкові прилавки, оскільки отримані дані можуть вводити в оману – наприклад, навіть якщо 60 % опитаних магазинів/ринкових прилавків продають певний товар, цілком можливо, що всі ці магазини розташовані в одному районі (наприклад, у обласному місті), а в інших районах (наприклад, у сільській місцевості чи віддалених районах) жоден магазин не пропонує цей товар. Не включайте ринки/райони, де нереалістично очікувати наявності цього товару — наприклад, там, де попит на нього буде низьким.

 

2) Проведіть опитування для оцінки доступності даного товару/послуги. Оскільки кожна «одиниця» (ринок) може включати багатьох окремих продавців/постачальників послуг, важливо визначити, чи є на даному ринку хоча б один продавець, який пропонує даний товар, або постачальник, який надає дану послугу. Найкраще це робити за допомогою «снігової кулі», коли ви послідовно опитуєте різних зацікавлених осіб (наприклад, продавців, користувачів товарів/послуг, постачальників, відповідні органи влади тощо) щодо того, де на місцевому рівні можна отримати доступ до даного товару/послуги. Якщо на даному ринку/у даній місцевості є хоча б один продавець/постачальник послуг, який регулярно пропонує даний товар/послугу, можна зробити висновок, що він є «легкодоступним». Те саме слід застосовувати, якщо товар є недоступним лише тимчасово через відсутність на складі, але продавець знає, що його поповнять протягом короткого періоду — наприклад, протягом наступних 1–2 тижнів.

 

3) Підрахуйте загальну кількість ( або відсоток) ринків/регіонів, де доступна ця продукція/послуга. 

Розбийте дані за основними цільовими районами, віддаленістю від міських центрів та іншими критеріями, що мають значення для спрямованості заходів та місцевих умов.