Інформування про переваги прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості

Вихідні дані

Відсоток [вказати групу], які знають про переваги прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості

Цей показник оцінює частку цільових груп, які усвідомлюють ключові переваги процесів прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості, що пропагуються в рамках заходів, які підтримуються проектом, таких як тренінги, кампанії або заходи для діалогу. До цих груп можуть належати місцеві органи влади, молодь, члени громадських об’єднань, організації громадянського суспільства, лідери громад та широкі верстви населення. Їхня обізнаність та розуміння пропагованих переваг є одними з передумов їхньої активної участі в процесах прийняття рішень, що впливають на їхні громади.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

1) Визначити відповідні заходи та цільові аудиторії. З’ясувати, що в даному контексті означає поняття «інформованість».

Визначте заходи в рамках проєкту, що сприяють прийняттю рішень на основі широкого залучення громадськості, та визначте їхню цільову аудиторію або учасників. Такі заходи можуть включати заняття з громадянської освіти, діалоги з громадою, медіакампанії, тренінги або інформаційно-просвітницькі заходи. Виходячи з концепції заходів та комунікаційних матеріалів, визначте ключові переваги прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості, які пропагуються, — тобто ті повідомлення, які, як очікується, запам’ятають учасники.

Визначте, що означає бути «обізнаним» у контексті даного втручання. Наприклад, це може включати здатність правильно розпізнати або пригадати мінімальну кількість пропонованих переваг на запит.

2) Розробити короткий інструмент для оцінки обізнаності. Підготувати простий опитувальник або посібник для проведення інтерв’ю, щоб оцінити, чи можуть респонденти правильно пригадати або впізнати рекламовані переваги. Можливі два основні підходи:

Самостійне відтворення інформації є доцільним під час збору даних у ході інтерв’ю:

Питання 1: На вашу думку, які переваги дає участь місцевих жителів у прийнятті рішень місцевою владою щодо майбутнього розвитку та інвестицій у їхні громади?

A1: Не показуйте і не зачитуйте варіанти відповідей — фіксуйте лише ті, про які згадав респондент; детально розпитуйте: «А які ще переваги?»

Приклади можливих переваг/відповідей, що просуваються, включають, зокрема, але не обмежуються:

• Люди мають змогу дізнатися про плани своїх місцевих органів влади

• Люди можуть розповісти, чого найбільше потребують їхні громади

• Громадяни можуть пропонувати місцевим органам влади ідеї, спрямовані на задоволення місцевих потреб

• Бюджети місцевих органів влади використовуються більш ефективно

• Можливостей для корупції стало менше

• Люди більш задоволені розвитком своїх громад

• Переваг немає

• Я не знаю

Метод розпізнавання з підказками підходить у тому випадку, якщо респонденти заповнюють анкету самостійно (наприклад, через онлайн-анкету).

Питання 1: Які, на вашу думку, переваги має участь місцевих жителів у прийнятті рішень місцевою владою щодо майбутнього розвитку та інвестицій у їхні громади?

A2: Оскільки різні цільові групи, ймовірно, бачитимуть різні переваги (наприклад, молодь та місцеві органи влади), заздалегідь визначте варіанти відповідей, виходячи з того, які саме переваги проект просуває або планує просувати серед членів конкретної цільової групи. Представте перелік тверджень, що включає як правильні, так і неправильні варіанти, і запитайте, які з них, на думку респондентів, є перевагами прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості. Приклади можливих відповідей:

• Переваг немає

• Люди дізнаються про плани та рішення місцевої влади

• Рішення приймаються без консультацій із громадою

• Люди можуть розповісти, чого найбільше потребують їхні громади

• Від цього процесу виграють лише обрані посадовці

• Люди можуть пропонувати рішення щодо потреб місцевого розвитку

• Участь замінює роль місцевих органів влади

• Державні кошти, швидше за все, будуть витрачатися відповідно до пріоритетів громади

• Посилюються прозорість та підзвітність

• Думка громади не враховується

• Люди більш задоволені рішенням, яке стосується їхніх громад

• Я не знаю

Однак відповіді завжди мають бути адаптовані до місцевих умов, цільової групи (респондентів) та змісту вашого проєкту — не варто просто копіювати ці приклади у своє опитування. 

У запитаннях із підказками для розпізнавання варіанти відповідей, що є неправильними, повинні бути явно помилковими або не мати жодного стосунку до колективного прийняття рішень. Слід уникати таких правдоподібних недоліків, як «це уповільнює процес прийняття рішень» або «це збільшує ризик конфлікту між зацікавленими сторонами». Так само слід уникати оціночних суджень (наприклад, «це послаблює авторитет уряду»). Правдоподібні недоліки та оціночні судження можуть призвести до плутанини між обізнаністю та ставленням чи думками.

3) Встановити мінімальний поріг обізнаності. Визначте, що означає «поінформованість» у вимірюваних термінах — наприклад, респонденти повинні правильно ідентифікувати або згадати принаймні X із X рекламованих переваг (наприклад, принаймні 3 із 5). Переконайтеся, що поріг є реалістичним, перевіривши його під час пілотного тестування анкети. Для «підказкового» розпізнавання визначте, як під час підрахунку балів враховується вибір неправильних варіантів. Вибір неправильних варіантів не повинен автоматично знижувати рівень поінформованості, якщо це не зазначено явно в правилах підрахунку балів.

4) Зібрати дані шляхом проведення індивідуальних інтерв’ю з репрезентативною вибіркою представників вашої цільової групи. Якщо ресурси обмежені, розгляньте можливість використання анкет для самостійного заповнення, таких як онлайн-форми, доступ до яких здійснюється за посиланням, надісланим електронною поштою або через месенджери. Правильно підберіть час для збору даних — після того, як учасники достатньо ознайомилися з повідомленнями про проєкт або заходами, спрямованими на залучення.

5) Підрахуйте кількість респондентів, які знали про мінімальну кількість переваг прийняття рішень на основі широкого залучення громадськості.

6) Щоб обчислити значення показника, поділітькількість респондентів, які знають про мінімальну кількість рекламованих переваг, на загальну кількість опитаних респондентів. Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Розбити результати за статтю, віковою групою, рівнем освіти, географічним регіоном та ступенем залучення до заходів у рамках проєкту (наприклад, брали участь чи не брали участь у тренінгах або діалогових заходах) — за умови доцільності та можливості.

1)Використовуйте результати для навчання та комунікації: проаналізуйте , про які переваги відомо найменше, та скоригуйте свою комунікаційну стратегію, щоб підвищити обізнаність у цих сферах.

2) Цей показник вимірює усвідомлення або пригадування переваг, а не обов’язково розуміння чи застосування на практиці . Для отримання більш глибоких уявлень про поведінку слід поєднувати цей показник із збором якісних даних щодо сприйняття та ставлення.

3) Усвідомлення не завжди перетворюється на дії. Щоб краще зрозуміти фактичний вплив підвищення рівня усвідомлення, доповніть цей показник простими додатковими запитаннями або спостереженнями щодо поведінки, пов’язаної з участю. Прикладом такого запитання може бути: «Чи вживали ви протягом останніх [X] місяців якісь заходи, щоб взяти участь у процесах прийняття рішень у громаді або зробити свій внесок у них?» Такі додаткові запитання допомагають визначити, чи супроводжується усвідомлення переваг реальною залученістю або зміною поведінки.