Зростання рівня участі громадян у процесі прийняття рішень на місцевому рівні

Результат

ознаки того, що громадяни в цільових громадах беруть більш активну участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні

Цей показник дозволяє з’ясувати, чи є дані, які свідчать про те, що громадяни в громадах, які отримують підтримку в рамках проєктів, беруть більш активну, регулярну або змістовну участь у процесах прийняття рішень, що їх стосуються. Показник відображає поведінкові та соціальні зміни — перехід від усвідомлення можливостей для участі до активної та стабільної залученості до процесів управління.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

1)Разом із ключовими партнерами проекту та іншими відповідними зацікавленими сторонами обговоріть та визначте, що саме означає «активна участь». Домовтеся про те, які види поведінки чи взаємодії вважаються «активними». Наприклад:

• Участь у засіданнях з питань місцевого планування, консультаціях або засіданнях ради;

• виступати, порушувати питання або подавати пропозиції під час цих засідань;

• Участь у роботі місцевих комітетів або громадських моніторингових груп;

• Голосування в рамках процесів партисипативного бюджетування або визначення пріоритетів громади;

• Організація або проведення громадських обговорень з питань місцевого значення;

• Прояв ініціативи щодо контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Участь, яка має суто символічний характер (наприклад, присутність без внесення вкладу), не повинна вважатися активною, якщо вона не свідчить про намір брати участь (наприклад, задавання питань, підписання петицій, надання відгуків). Зростання рівня участі не означає впливу на прийняття рішень, і визначення активної участі має відображати це розрізнення.

2)Разом із ключовими партнерами проекту та іншими відповідними зацікавленими сторонами обговоріть та визначте, що саме вважається «доказом» активної участі. Доприйнятних доказів належить поєднання щонайменше двох із таких джерел:

• Протоколи засідань або списки присутніх, що засвідчують присутність та участь громадян.

• Записи щодо звернень громадян, таких як пропозиції, поставлені запитання, подані матеріали, петиції або форми зворотного зв’язку.

• Звіти або матеріали ЗМІ, що підтверджують зростання активності або появу нових ініціатив.

• Фотографії, оголошення або інформаційні матеріали, що ілюструють ініціативи громадян або подальші дії.

• Свідчення громадян, організацій громадянського суспільства (ОГС), лідерів громад, місцевих органів влади або незалежних спостерігачів, що підтверджують зростання рівня участі або ініціативності.

3)Визначте звітний період, за який ви будете збирати дані, що свідчать про більш активну участь. Збирайте дані за визначений проміжок часу, як правило, за поточний звітний рік або період реалізації проєкту (наприклад, останні 12 місяців).

4)Розробити інструмент для фіксації доказів більш активної участі. Підготувати простий інструмент (таблицю або базу даних) для документування видів змін та доказів посилення участі громадян у місцевих процесах прийняття рішень відповідно до заздалегідь визначених критеріїв (крок 1). Цей інструмент може фіксувати, наприклад, таку інформацію щодо кожного зафіксованого випадку посилення участі:

• місцезнаходження

• період / дата

• вид повноважень

• категорія зацікавлених сторін, які сприяли змінам

• тип процесу прийняття рішень

• кількість громадян, які беруть участь; які групи громадян

• опис змін у рівні участі

• значення змін

• джерело підтвердження / докази

• внесок у проект

• зовнішній внесок

5)Зберіть докази, використовуючи два або більшеіз запропонованих методів:

• Обговорення у фокус-групах: Проводити групові обговорення з громадянами з метою вивчення їхньої участі у місцевих процесах прийняття рішень та відповідних даних.

• Інтерв’ю з ключовими інформаторами: Проведіть інтерв’ю з лідерами громади, членами комітетів або координаторами, щоб перевірити зміни в масштабах та якості участі, а також визначити фактори, що сприяють їй, або перешкоди. Щоб зрозуміти, як відбувається участь громадян, можна поставити такі запитання:

  • На вашу думку, як змінилася участь громадян у процесі прийняття рішень на місцевому рівні за [вказати період]? Що сприяло цим змінам?

  • Як зазвичай різні групи громадян висловлюють свої думки або беруть участь у прийнятті рішень на місцевому рівні? Чи можете ви навести якісь конкретні приклади?

  • Наскільки суттєвою є ця зміна? Чому? Чим нинішній рівень участі відрізняється від ситуації [вказати період]?

• Спостереження або аналіз документів: брати участь у нарадах із залученням зацікавлених сторін або вивчати їхні протоколи та списки присутніх для оцінки активного внеску учасників та різноманітності думок.

• Опитування: Проведіть коротке опитування серед членів громади, щоб з’ясувати, які зміни у поведінці щодо участі вони самі відзначають (наприклад, чи стали вони частіше відвідувати засідання, висловлюватися чи ділитися думками, подавати пропозиції або брати участь у подальших заходах, пов’язаних із прийняттям рішень на місцевому рівні).

6)Зафіксуйте зібрану інформацію у інструменті, який ви розробили на кроці 4, та збережіть докази. Зберігайте копії протоколів засідань, списків учасників, фотографій, свідчень (групових обговорень та інтерв’ю) або посилань на ЗМІ для перевірки.

7)Звіт щодо показника. Надайте описовий аналіз досягнень зацим показником, використовуючи зібрані дані та інформацію, відображену в таблиці або базі даних (крок 4). У своєму звіті поєднайте наявну кількісну інформацію — кількість громад, у яких спостерігається більш активна громадянська участь — з якісною інтерпретацією, що пояснює характер, глибину та значення виявлених змін.

Надавати звіт та інтерпретувати отримані результати з урахуванням відповідних контекстуальних факторів, таких як гендер, вік, статус вразливості, соціальна або етнічна група активних громадян, види процесів участі та географічне розташування, наскільки це можливо та доцільно.

1)Цей показник слід використовувати в тих випадках, коли опис якісного масштабу змін дає більш змістовне уявлення,ніж кількісні виміри, оскільки він зосереджується на зростанні рівня активної участі, а не на простому підрахунку учасників. Він дозволяє оцінити якість та значущість процесу активізації громадянської участі, а не покладатися виключно на кількісні показники. Самі по собі кількісні показники можуть спотворити уявлення про прогрес, тоді як якісний підхід допомагає визначити, чи справді участь стала більш активною, змістовною та інклюзивною.

2)Розгляньте можливість використання методологій «Збору результатів» (Outcome Harvesting, OH) або «Найбільш значущих змін» (Most Significant Change, MSC) для фіксації суттєвих змін у сфері громадянської участі. Ці якісні методи добре підходять для цього показника, оскільки допомагають задокументувати , що змінилося, як і чому це змінилося, а також чому ці зміни мають значення, і який внесок зробив проект. Метод OH можна використовувати для виявлення та перевірки конкретних випадків, коли громадяни проявляли ініціативу, пропонували ідеї або впливали на рішення, а також для пояснення значущості цих змін. Метод MSC дозволяє зібрати розповіді громадян, які описують, як розвивалася їхня участь та чому ці зміни є важливими з їхньої точки зору. Залучення як громадян, так і місцевої влади до аналізу цих результатів може сприяти покращенню процесу навчання та підтвердження отриманих даних.

3)Визначте, чи потрібно збирати вихідні дані, з огляду на тип або поєднання методологій, які ви використовуєте, та тип даних, які ви збираєте.

4)Провести триангуляцію даних. Дані та докази стають більш переконливими, коли їх перевіряють та підтверджують за допомогою кількох джерел, зокрема супровідних документів, думок сторонніх осіб та інших експертів.

5)Інтерпретуйте результати та будь-які оцінки з урахуванням місцевого соціального, інституційного та політичного контексту. Порівнюйте спостережувані зміни з ситуацією, що існувала до втручання — використовуючи вихідні дані або спогади респондентів — і враховуйте, що прогрес може виглядати по-різному в різних громадах. Наприклад, те, що громадяни вперше висловлюють свою думку на сільських зборах, може бути не менш значущою зміною, ніж те, що мешканці більшого міста починають подавати офіційні пропозиції або долучатися до планових комітетів. Під час оцінки прогресу заохочуйте партнерів замислитися над тим, які кроки потрібно вжити для поглиблення участі в наступному періоді, визначаючи сприятливі фактори та перешкоди, що впливають на залучення громадян. Це допомагає уникнути недоречних порівнянь між громадами та дає уявлення про умови, що впливають на участь.

6)З огляду на те, що у громадянському просторі діє багато суб’єктів, проаналізуйте, як ваша діяльність могла вплинути на виявлені зміни у рівні громадянської активності. Це допоможе вам глибше зрозуміти свій внесок. Визначте, чи можна пов’язати зміни у рівні громадянської активності з підтримкою в рамках проєкту (наприклад, громадянська освіта, фасилітація, інформаційно-просвітницькі заходи громадських організацій, що отримали відповідні можливості, або комунікаційні кампанії).

7) Якщо дозволяють ресурси, варто також врахувати альтернативні або зовнішні чинники, що сприяють змінам. Їх можна оцінити, поставивши такі запитання:

• Як політичний контекст вплинув на цю зміну/результат — позитивно чи негативно?

• Як співпраця з іншими учасниками вплинула на досягнення цієї зміни/результату? Які учасники брали участь у цьому процесі, і яким чином їхня участь сприяла або перешкоджала прогресу?

8)Якщо ваш проєкт має значний компонент, пов’язаний із гендерною рівністю та соціальною інклюзією (GESI), оцініть, чи спостерігається зростання рівня участі маргіналізованих або недостатньо представлених груп (наприклад, жінок, молоді, етнічних меншин), та розгляньте можливість вивчення конкретних перешкод, з якими вони, можливо, все ще стикаються.

9)Якщо мета вашого проєкту полягає в оцінці ступеня змін, а не в документуванні доказів, ви можете розглянути можливість переформулювання показника у такий вигляд: «Ступінь активної участі громадян у місцевих процесах прийняття рішень у цільових громадах». Додаткові рекомендації щодо цього підходу, включаючи практичні міркування та наочні приклади, наведено в односторінковому документі, посилання на який наведено нижче.

10) Якщо ви віддаєте перевагу кількісному показнику, ви можете переформулювати запропонований показник у такий: «Кількість громадян у цільових громадах, які більш активно беруть участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні». У цьому випадку для збору відповідної інформації можна скористатися опитуванням, що проводиться інтерв’юером, або онлайн-опитуванням.

11) Щодо проектів, що фінансуються ЄС, слід замість цього враховувати такі показники OPSYS (більше варіантів можна знайти за посиланням сторінці «Заздалегідь визначені показники для розробки та моніторингу заходів, що фінансуються ЄС» ):

• Ступінь залучення громадянського суспільства та інших партнерів до планування заходів із забезпечення соціального захисту

• Рівень залучення жінок, молоді, осіб з інвалідністю, людей похилого віку, представників корінних народів та інших груп населення до розробки міської політики в рамках заходів, що фінансуються ЄС

• Кількість жіночих організацій, які беруть участь у процесі прийняття рішень щодо місцевого самоврядування, розвитку та зміцнення миру завдяки підтримці в рамках ініціативи, що фінансується ЄС