Оцінка ефективності пропонованих заходів з адаптації

Вихідні дані

Процес

Відсоток [вказати цільову групу], які вважають, що запропоновані заходи є ефективними для адаптації до місцевих наслідків зміни клімату

Цей показник вимірює сприйняття людьми ефективності просуваних заходів щодо адаптації до окремих, помітних на місцевому рівні наслідків зміни клімату (наприклад, посух, повеней). Такі дані є дуже важливими, оскільки люди, ймовірно, не будуть вживати заходів, які, на їхню думку, не дають результату. Ці дані можуть допомогти вам визначити пріоритетні напрямки ваших інформаційно-просвітницьких заходів та оцінити їхню ефективність.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Опишіть заходи з адаптації, які ви пропагуєте. Будьте максимально конкретними — наприклад, якщо ви пропагуєте «міжрядне вирощування», вкажіть, для яких культур і як саме слід застосовувати цей метод. Включайте лише ті заходи, які є актуальними для конкретних умов респондентів.

 

2) Для кожного заходу визначте, на який саме наслідок зміни клімату він спрямований. Це має бути наслідок, який люди можуть уявити, оскільки вони вже стикалися з ним у минулому. Наприклад, це можуть бути «раптові паводки в цьому районі» або «незвично тривалі періоди без дощів під час основного сільськогосподарського сезону».

 

3) Для кожного заходу сформулюйте запитання для опитування, за допомогою якого ви зможете оцінити, чи вважають респонденти цей захід ефективним для адаптації до конкретних наслідків зміни клімату. Переконайтеся, що всі запитання є достатньо конкретними, але не підказують респонденту певну відповідь. Наприклад: «Іноді під час основного сільськогосподарського сезону трапляються періоди, коли дощів немає протягом тривалого часу і настає посуха. На вашу думку, наскільки мульчування може допомогти захистити вашу кукурудзу від посухи?» Розгляньте можливість використання 3-бальної шкали: «зовсім не ефективне», «дещо ефективне», «дуже ефективне», «не знаю». Відповіді «дещо ефективне» та «дуже ефективне» враховуйте як показники сприйманої ефективності.

 

4) Якщо ви оцінюєте сприйняття респондентами кількох заходів з адаптації, визначте, скільки заходів вони повинні вважати «ефективними», щоб їх можна було віднести до категорії тих, хто «вважає, що запропоновані заходи є ефективними для адаптації до наслідків зміни клімату» (наприклад, принаймні 2 з 3 запропонованих заходів).

 

5) Проведіть опитування репрезентативної вибірки представників вашої цільової групи. Переконайтеся, що вибірка адекватно відображає цільову сукупність. Наприклад, якщо до сукупності входять жінки та чоловіки, молоді та люди похилого віку, а також інші відповідні підгрупи, переконайтеся, що ці підгрупи адекватно представлені у вибірці (зокрема, уникайте опитування виключно голів домогосподарств). Запитайте їх:

     - По-перше, чи знають вони про заходи з адаптації, які пропагуються (дотримуйтесь цих рекомендацій).

     - Потім, якщо респондент знає про один або кілька із запропонованих заходів, запитайте його думку щодо ефективності цього заходу / цих заходів (використовуючи запитання, визначені в пункті 3). Уникайте запитань щодо ефективності заходу, про який респондент не знає.

 

6) Щоб обчислити значення показника:

     - підрахувати кількість респондентів, які знали про рекламовані заходи і водночас вважали їх ефективними

     - поділити це число на загальну кількість респондентів, які знали про заходи, що рекламувалися

     - помножте результат на 100, щоб перетворити його на відсоток

Розбийте дані за статтю, віковою групою, місцем проживання, а також, якщо це доречно та можливо, за статусом інвалідності, статусом переміщеної особи або групою за засобами до існування.

1) Якщо респонденти знають про запропонований захід, але вважають його неефективним, в анкеті слід запитати, чому (в ідеалі — із заздалегідь визначеними варіантами відповідей та відкритим варіантом «інше»). Під час аналізу даних слід розбивати ці причини на складові, щоб оцінити, чи вказують певні групи на інші чинники сприйнятої неефективності, ніж загальне населення; якщо виявляються істотні відмінності або причини залишаються незрозумілими, слід доповнити аналіз якісними методами (наприклад, дискусіями у фокус-групах або інтерв’ю з ключовими інформаторами), щоб розібратися в них.

2) Хоча сприйняття людей часто розглядають як щось суб’єктивне, що не є «достовірним доказом», воно має значний вплив на готовність людей впроваджувати пропоновані заходи. Щоб люди прийняли певний захід, вони повинні вірити, що він є ефективним для запобігання (або зменшення) певної проблеми (наприклад, посухи, що знижують врожай); інакше вони не вважатимуть, що це варте зусиль. Саме тому дані, зібрані за допомогою цього показника, є настільки важливими. 

 

3) Ефекти деяких заходів стають помітними лише через певний час. Рекомендується, щоб збір даних на завершальному етапі зосереджувався виключно на тих заходах, ефект від яких респонденти встигли відчути; інакше ви можете отримати недостовірні дані. Щодо заходів, ефект від яких стає помітним лише з часом, респонденти можуть оцінити їхню ефективність нижче лише тому, що результати ще не помітні. Такі результати слід інтерпретувати з обережністю.

 

4) Важливо, щоб про сприйняту ефективність запитували лише тих людей, які знають про один або кілька заходів, що просуваються, інакше ви отримаєте недостовірні дані.

  

5) Окрім даних щодо загального значення показника, також надайте інформацію про суб’єктивну оцінку ефективності окремих заходів з адаптації (наприклад, скільки респондентів вважають, що мульчування є ефективним, скільки — що міжрядне вирощування є ефективним тощо).

 

6) Наводячи дані щодо значення показника, слід вказувати не лише відсоток респондентів, які вважають ці заходи ефективними, а й відсоток респондентів, які не знають, чи є вони ефективними.

7) Ознайомтеся з результатом разом із використанням просуваних заходів , щоб виявити можливі зв’язки між сприйнятою ефективністю та використанням просунутих заходів.