Вплив забруднення атмосферного повітря

Результат

Вплив

кількість або відсоток людей, які перебувають на відкритому повітрі в умовах, коли рівні [вказати забруднювач] перевищують [вказати: національні / ВООЗ] нормативи

Цей показник вимірює частку (або кількість) людей, які піддаються впливу небезпечних забруднювачів повітря на відкритому повітрі, концентрації яких перевищують порогові рівні, зокрема твердих частинок (PM2.5, PM10), озону (O3), діоксиду азоту (NO2) та діоксиду сірки (SO2). У країнах з низьким рівнем доходу ці речовини переважно утворюються внаслідок дорожнього руху (двигуни внутрішнього згоряння), спалювання твердого палива та промислової діяльності. Вони є значними джерелами захворюваності та смертності.

Значення показника можна визначити одним із таких способів:

   - Використання наявних даних, які регулярно збираються державними органами (або будь-яким іншим компетентним суб’єктом). Такий підхід, ймовірно, буде менш витратним і менш трудомістким; однак використовувати наявні дані можна лише в тому випадку, якщо вони охоплюють територію, на якій ваш проєкт має на меті зменшити забруднення атмосферного повітря (що часто не відповідає дійсності).

   - Проведення власних вимірювань, ймовірно, вимагатиме більше коштів, фахових знань та часу; однак це дасть вам змогу зібрати дані саме в тих районах, де ваш проєкт спрямований на зменшення рівня забруднення повітря. Якщо ваша команда має обмежений досвід у сфері моніторингу якості повітря, залучіть відповідного фахівця чи компанію, які допоможуть вам у процесі збору та аналізу даних (як альтернативу, ви можете передати весь процес вимірювання на субпідряд).

 

 

Якщо ви вирішите отримати (частину або всі) необхідні дані шляхом проведення власних вимірювань, виконайте такі кроки:

 

1) Вказати забруднювач, включаючи його граничні значення

Визначте конкретний забруднювач, який ви плануєте вимірювати, та відповідний поріг. Пороги для основних забруднювачів повітря зазвичай встановлюються національними органами влади; як альтернативу, ви можете скористатися рекомендаціями ВООЗ (див. нижче).

 

2) Визначтеся з технологією моніторингу

Вибір датчиків залежить від того, який саме забруднювач ви хочете виміряти та який датчик ви можете використовувати (з огляду на їхню доступність, ціну та зручність у використанні). Ознайомтеся з оглядом датчиків у цій статті, але також зверніть увагу на новіші продукти, оскільки ринок недорогих моніторів якості повітря швидко розвивається. Якщо ваша команда має обмежений досвід роботи з датчиками, залучіть відповідного фахівця, наприклад експерта з компанії чи державного органу або незалежного консультанта, який допоможе вам у процесі збору та аналізу даних.

 

3) Визначити процес встановлення та збору даних

У співпраці зі спеціалістом (за необхідності) визначте процес встановлення та збору даних, зокрема:

   - Скільки датчиків ви будете використовувати: чим більше датчиків ви використовуєте, тим більше місць ви зможете контролювати, але це також обійдеться вам дорожче.

   - Місця розміщення датчиків: навіть монітори, розташовані на відстані 5–10 метрів один від одного, можуть надавати дуже різні дані, оскільки рівні забруднення варіюються залежно від місця розташування. У міських умовах найпоширенішими місцями моніторингу є транспортні розв’язки, узбіччя доріг (на відстані до 1 метра та від 1 до 5 метрів), поблизу інших основних джерел забруднення (які знаходяться поруч із житловими будинками) та у фонових локаціях, де немає домінуючого джерела забруднення поблизу (детальніше див. у посібнику нижче). У сільській місцевості дані можна збирати вздовж головних доріг та поблизу житлових будинків (на відстані щонайменше 15 метрів від будь-якого джерела забруднення).  

   - Коли будуть збиратися дані: Рівні забруднення змінюються залежно від пори року — дані базового дослідження, проведеного в холодний і дощовий період, не будуть порівнянними з даними підсумкового дослідження, проведеного в розпал спекотного та сухого сезону. Аналогічно, рівні забруднення можуть відрізнятися залежно від дня — наприклад, рівні забруднення від дорожнього руху в понеділок можуть відрізнятися від рівнів забруднення від дорожнього руху у вівторок. Так само рівні забруднення від дорожнього руху будуть відрізнятися в години пік та поза піковими годинами.

   - Як довго датчики будуть працювати — наприклад, 24 або 48 годин.

   - Які заходи щодо забезпечення якості будуть вживатися та ким: Існує чимало факторів, які можуть негативно вплинути на надійність ваших даних про якість повітря, таких як вибір датчиків (точність, надійність, стійкість до погодних умов тощо), їхнє розташування, монтаж, час збору даних тощо. Проконсультуйтеся з відповідними фахівцями щодо цих питань і переконайтеся, що вживаються належні заходи щодо забезпечення якості.  

 

4) Зібрати необхідні дані, використовуючи процедуру моніторингу, визначену в пункті 3.

 

5) Щоб обчислити значення показника:

   - перелічити райони, в яких рівень забруднення атмосферного повітря перевищує відповідні граничні значення

   - використовувати наявні дані (наприклад, від місцевих органів влади) для визначення кількості людей, які проживають у районах, де рівень забруднення атмосферного повітря перевищив відповідні граничні значення

   - (якщо вам потрібно подати дані у відсотках) розділіть результат на загальну кількість людей, які проживають у всіх районах, що підлягають моніторингу. Помножте результат на 100, щоб перетворити його на відсоток. 

 

Розбийте дані за статтю, місцем проживання та іншими відповідними критеріями.

1) Перед початком роботи оцініть найпоширеніші джерела забруднення повітря в районах, де ви плануєте проводити вимірювання. Наприклад, періодичне спалювання відходів або сезонні підпали можуть суттєво вплинути на ваші результати. Вам слід уникати цих «випадкових» джерел забруднення повітря, інакше вони спотворять дані.

 

2) Як видно з наведених вище рекомендацій, рівні забруднення залежать від того, в який сезон ви збираєте дані, в якому місці (важливе навіть відхилення на кілька метрів), в який день, о якій годині тощо. Якщо ви хочете, щоб ваші базові та кінцеві дані були порівнянними, ви повинні переконатися, що кінцеві дані збираються точно так само, як і базові, — у той самий сезон, у тому самому місці, у той самий день тижня, у той самий час доби тощо. Переконайтеся, що методологія, яка використовувалася під час базового обстеження, детально задокументована, включаючи GPS-координати та фотографії місць встановлення датчиків, щоб її можна було відтворити пізніше.

 

3) До забруднюючих речовин, які найчастіше вимірюють на відкритих територіях, належать:

   - Тверді частинки (PM) — це надзвичайно дрібні частинки та краплі рідини діаметром менше 10 мікрон (PM10), зокрема дрібні частинки розміром менше 2,5 мікрон (PM2.5). Частинки розміром PM2.5 становлять найбільшу загрозу для здоров’я людей, оскільки можуть проникати в легені та потрапляти в кровотік. Вони виділяються під час приготування їжі, під час пожеж, від автомобілів та у промисловості (наприклад, у будівництві, виробництві будівельних матеріалів тощо).

   - Оксид вуглецю (CO) — це безбарвний, без запаху, без смаку та надзвичайно токсичний газ, що утворюється в результаті неповного окислення вуглецю під час горіння викопного палива. Вплив високих концентрацій CO може призвести до отруєння та смерті. Найбільшу загрозу він становить переважно в приміщеннях, однак рівень викидів на відкритому повітрі також може бути високим. Основними джерелами CO на відкритому повітрі є вихлопні гази автотранспорту та техніка, що працює на викопному паливі.

   - Діоксид азоту (NO2) — це газоподібний забруднювач повітря, що утворюється внаслідок дорожнього руху та інших процесів спалювання викопного палива. Він посилює симптоми бронхіту та астми й призводить до респіраторних інфекцій.

   - Діоксид сірки (SO2) утворюється під час спалювання вугілля та нафти, а також під час виплавки мінеральних руд, що містять сірку. Він негативно впливає на дихальну систему та підвищує ризик інфекцій.

   - Приземний озон (O3) — це безбарвний газ, що викликає сильне подразнення, який утворюється в результаті реакції оксидів азоту та летких органічних сполук під впливом сонячного світла та в умовах застою повітря. Його основним джерелом є викиди, що утворюються під час спалювання викопного палива.

 

4) Хоча датчики, що використовуються для вимірювання вмісту оксидів азоту ( PM2.5 ) та оксиду вуглецю (CO), є відносно недорогими, датчики для вимірювання вмісту оксидів сірки ( NO2 ) та оксидів свинцю ( O3 ) досі залишаються дорогими (це варто врахувати при виборі забруднюючих речовин, які слід вимірювати).