Сприятливе ставлення персоналу

Результат

Відсоток співробітників, які підтримують гендерну рівність

Цей показник допомагає зрозуміти, наскільки співробітники — організації чи конкретного проєкту — дотримуються поглядів, що сприяють гендерній рівності (а отже, можуть сприяти її просуванню у своїй роботі). Він також дозволяє виявити можливі потреби щодо роботи з існуючими поглядами співробітників.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Визначте, кого можна вважати «персоналом» для цілей цього показника. Рекомендується також включити до цього переліку співробітників партнерських організацій, відповідних волонтерів, консультантів та підрядників.

 

 

2) Підготуйте набір із 8–12 тверджень, що відображають ставлення, яке позитивно або негативно впливає на гендерну рівність. Переконайтеся, що ці твердження є найбільш актуальними для:

- поширені у danій культурі уявлення щодо гендеру (не намагайтеся вгадати їх; визначте їх за допомогою інтерв’ю з ключовими інформаторами та аналізу відповідних досліджень, таких як дослідження « IMAGES » та «Demographic Health Surveys»)

   - ставлення до гендерних питань, яке ви (не) хочете бачити у співробітників проекту (наприклад, з огляду на характер роботи в рамках проекту)

   - гендерні уявлення, які негативно впливають не лише на жінок, а й на чоловіків

Нижче наведено кілька прикладів таких висловлювань. Однак категорично не рекомендується використовувати їх автоматично — висловлювання, які ви використовуєте, мають відповідати культурі того середовища, в якому ви працюєте.

 

ПРИКЛАДИ ЗАЯВ

Координаторка з гендерних питань у нашому проєкті повинна бути жінкою.

Завдання чоловіка — заробляти гроші; завдання жінки — дбати про дім і сім’ю.

Справжні чоловіки не повинні виявляти свої почуття та емоції.

Жінки повинні менше працювати поза домом і приділяти більше часу догляду за своїми сім’ями.

Для хлопчиків хороша освіта важливіша, ніж для дівчаток.

Чоловік повинен мати останнє слово при прийнятті рішень у своїй родині.

Чоловік повинен вирішувати, коли застосовувати засоби контрацепції.

Жінка не повинна мати вищого рівня освіти, ніж її чоловік.

Зміна підгузків, купання дітей та годування дітей — це обов’язки матерів, а не батьків.

Чоловіки є кращими [вибрати: політичними, громадськими] лідерами, ніж жінки.

Чоловік повинен бути тим, хто приносить найбільший дохід у сім’ї.

Жінка повинна мати право відмовитися від сексу зі своїм чоловіком / партнером.

У певних ситуаціях вважається прийнятним, коли людина б’є свого партнера.

Запобігання вагітності — це обов’язок жінки.

Дівчина повинна слухатися чоловіків своєї родини.

Жінки повинні мати такі самі шанси бути обраними на виборах, як і чоловіки.

 

 

3) Визначте, як буде проводитися аналіз відповідей. За кожну відповідь, що свідчить про високий рівень гендерної рівності, слід присуджувати 2 бали, а за кожну відповідь, що свідчить про помірний рівень гендерної рівності, — 1 бал. Наприклад, у випадку твердження «Чоловік повинен мати останнє слово щодо рішень у своїй родині» відповідь:

   - «повністю згоден» означатиме дуже низький рівень гендерної рівності (тобто бали не нараховуються)

- «частково згоден» означатиме низький рівень гендерної рівності (тобто бали не нараховуються)

- «дещо не згоден» означатиме помірний рівень гендерної рівності (тобто присвоюється 1 бал)

- «категорично не згоден» означатиме високий рівень гендерної рівності (тобто присвоюється 2 бали)

Пам’ятайте, що залежно від формулювання твердження значення кожної відповіді змінюється — наприклад, у випадку твердження«Жінка повинна мати право відмовитися від сексу зі своїм чоловіком /партнером» відповідь «повністю згодна» свідчить про тверду прихильність до гендерної рівності. У розділі аналізу позначте такі твердження для зворотного підрахунку балів.

 

 

4) Визначте мінімальний бал, який необхідно набрати, щоб вважатися особою, яка має «позитивне ставлення до гендерної рівності».

 

 

5) Включіть обрані твердження до анкети. Використовуйте анонімну онлайн-анкету, щоб люди могли вільно та чесно висловлювати свої думки. Щодо кожного твердження попросіть респондентів вказати, чи згодні вони з ним, обравши один із таких варіантів: 1) повністю згоден; 2) частково згоден; 3) частково не згоден; 4) повністю не згоден.

 

 

6) Попросіть усіх відповідних співробітників заповнити онлайн-опитування. Наголосіть на тому, що опитування є анонімним, та заохочуйте їх давати чесні відповіді.

 

 

7) Для кожного респондента обчисліть загальну кількість балів за системою, узгодженою в пункті 3 (див. вище). Мінімальна кількість балів може дорівнювати нулю (вкрай негативне ставлення до гендерної рівності), а максимальна (вкрай позитивне ставлення до гендерної рівності) дорівнює кількості питань анкети, помноженій на максимум 2 бали за кожне питання. Наприклад, 8 запитань анкети, помножених на 2, дають максимально можливий результат — 16 балів.

 

 

8) Підрахуйте кількість респондентів, які набрали мінімальну кількість балів ( див. пункт 4).

 

 

9) Щоб обчислити значення показника, поділіть кількість респондентів, які набрали мінімальний бал (або більше), на загальну кількість опитаних респондентів. Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.

 

Дані можна розбивати за кількома критеріями, такими як стать, вікова група, посада (наприклад, оперативний персонал, керівний склад, допоміжний персонал) та організація.

1) У разі проведення анонімних тестів, можливо, доведеться пом’якшити вимоги щодо дезагрегації даних, оскільки збір інформації про посаду, стать, вікову групу тощо респондентів може призвести до зниження рівня анонімності тестів.

 

2) Вибір тверджень, щодо яких ви ставите запитання, має вирішальне значення. Уникайте надмірно крайніх тверджень, таких як «Чоловік може бити свою дружину, коли завгодно», оскільки співробітники навряд чи з ними погодяться. Як наслідок, опитування може дати хибний висновок про те, що співробітники підтримують гендерну рівність. Натомість використовуйте більш нюансовані або тонкі твердження, які відображають негативні настрої, що можуть бути присутні серед співробітників.

 

3) Наведені вище приклади були взяті, зокрема, з таких джерел:

    - «ООН-Жінки» (2021) Дослідження ставлення до гендерної рівності

    - Джа, С.С. та ін. (2020) Ставлення та уявлення про гендерну рівність серед учнів та вчителів сільської школи у Західному Бенгалі: підхід із використанням змішаних методів

    - ICRW (2011) Попередні результати Міжнародного опитування щодо чоловіків та гендерної рівності

    - «ООН-Жінки» (2013) Оцінка ставлення до гендерних питань: використання шкали гендерно-рівноправних чоловіків (GEMS) у різних соціокультурних умовах