Кодекс поведінки

Вихідні дані

Відсоток цільових навчальних приміщень, у яких (i) існує кодекс поведінки, (ii) забезпечується його дотримання та (iii) викладачі й члени спільноти проходять навчання або отримують інформацію щодо його застосування

Цей показник оцінює частку шкіл або навчальних закладів, у яких: (i) для вчителів та освітян існує Кодекс поведінки (КП), якого вони повинні дотримуватися; (ii) чи забезпечується дотримання/застосування КП; та (iii) чи обізнані вчителі, освітяни та місцеві громади з правилами школи або навчального закладу, спрямованими на забезпечення участі та безпеки дітей і вчителів.

1) Визначте загальну кількість шкіл або навчальних закладів, на які спрямовано цю ініціативу. Ці дані можна отримати з документації на рівні проєкту.

 

2) Запитайте керівництво відповідних шкіл або навчальних закладів , чи діє в них Кодекс поведінки ( якщо відповідь позитивна і це можна підтвердити, ознайомившись із паперовою копією Кодексу поведінки, то такий навчальний заклад можна вважати таким, що відповідає частині (i) цього показника).

 

3) Щоб визначити значення базового показника, підрахуйте загальну кількість шкіл або навчальних закладів, у яких діє Кодекс поведінки (CoC), і розділіть цю кількість на загальну кількість шкіл або навчальних закладів. Помножте отримане значення на 100, щоб перетворити його на відсоток.

 

4) Продовжуйте виконувати наступні кроки лише для тих шкіл/навчальних закладів, які були визнані такими, що відповідають частині (i) цього показника.

 

5) Визначити мінімально необхідну частку вчителів, дітей та членів громади, які повинні знати та розуміти Кодекс поведінки, щоб показник був досягнутий. Цільовий показник повинен ґрунтуватися на контексті втручання, на тому, наскільки інтенсивно втручання сприяє поширенню Кодексу поведінки, а також на тому, наскільки Кодекс поведінки прийнятий школами чи навчальними закладами та органами освіти.

 

6) Попросіть керівника кожної школи або навчального простору надати список вчителів (а в ідеалі — й інших працівників, які працюють у школі або навчальному просторі; додаткові вказівки див. у розділі «Важливі зауваження» нижче). У кожній школі або навчальному просторі випадковим чином відберіть репрезентативну вибірку вчителів та працівників із цього списку ( залежно від загальної кількості вчителів/працівників у школі або навчальному просторі). Переконайтеся, що вибірка адекватно відображає різноманітний склад вчителів та персоналу у школі чи навчальному просторі (з урахуванням різних критеріїв, таких як стать, вікова група, етнічна приналежність, педагогічний стаж тощо).

 

7) Для зони обслуговування кожної школи сформуйте вибірку батьків або опікунів дітей шкільного віку як представників громади, на яких найбільше впливає наявність (або відсутність) Кодексу поведінки у навчальних закладах.

 

8)Щоб оцінити, чи (ii) дотримуються Кодексу поведінки та (iii) чи проходять вчителі та члени громади навчання або отримують інформацію щодо його застосування, слід підготувати та провести два опитування: 1) серед репрезентативної вибірки вчителів / шкільного персоналу та 2) серед репрезентативної вибірки батьків / опікунів. Опитування повинні містити мінімальну кількість правильних відповідей, які необхідно надати, щоб Кодекс поведінки вважався «дотриманим», а вчителі/персонал/члени громади — «поінформованими щодо його застосування». Рекомендовані запитання для опитування з метою вимірювання цього показника можна знайти тут.

 

9) Школу або навчальний заклад, що пройшов перевірку, можна вважати таким, що успішно відповідає критеріям, якщо:

1. Кодекс поведінки існує
2. мінімальна встановлена частка викладачів, які: 1) знають про Кодекс поведінки; 2) підписали Кодекс поведінки; 3) можуть правильно описати його мету; 4) можуть перелічити мінімальну кількість видів поведінки, які заборонені Кодексом поведінки; та 5) знають про наслідки такої поведінки
3. мінімальна заздалегідь встановлена частка членів спільноти, які: 1) знають про Кодекс поведінки; 2) можуть правильно описати його мету; 3) можуть перелічити мінімальну кількість видів поведінки, які заборонені Кодексом поведінки; та 4) знають про наслідки такої поведінки
4. Щоб визначити значення показника, підрахуйте загальну кількість шкіл або навчальних закладів, які успішно відповідають переліченим вище критеріям, і розділіть цю кількість на загальну кількість шкіл або навчальних закладів. Помножте отримане значення на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Розбивку даних можна здійснити за рівнем освіти та/або типом навчального закладу чи місця навчання (формальне чи неформальне). Дані також можна розбивати за типом респондентів (тобто діти, вчителі, батьки чи опікуни тощо).

1) Це індикатор « INEE » 4.5.

 

2) Якщо робота ведеться у великій кількості шкіл/навчальних закладів або якщо зібрати дані за всіма трьома критеріями, зазначеними в показнику, складно, спростіть оцінку, вибравши найважливіші критерії, що відповідають контексту/проєкту/програмі, та визначивши наявність Кодексу поведінки (CoC) як базовий рівень.

 

3) Кодекс поведінки вчителя — це звід принципів, правил та цінностей, що визначає набір очікувань і стандартів щодо етичної поведінки осіб у школі чи навчальному закладі, включаючи мінімальні вимоги щодо дотримання правил та дисциплінарні заходи. Кодекс поведінки вчителя завжди має враховувати місцеві особливості.

 

4) Слід зауважити, що оцінка обізнаності вчителів та дотримання ними Кодексу поведінки може — і повинна — бути розширена з метою охоплення всього персоналу, який працює у закладі ( сюди входять директори, вчителі, вчителі-волонтери, адміністративний та допоміжний персонал, зокрема прибиральники, охоронці тощо). Усі особи, які працюють з дітьми, несуть відповідальність за дотримання Кодексу поведінки з метою забезпечення безпеки та благополуччя дітей, а тому також повинні бути включені до таких оцінок/показників.

 

5) Рекомендується також оцінити, чи знають діти про існування та зміст Кодексу поведінки (CoC), який визначає правила поведінки та дію вчителів та персоналу. Наведені вище рекомендації та відповідні запитання анкети можна відредагувати для збору цієї інформації від дітей, однак їх, можливо, доведеться адаптувати, щоб забезпечити їхню зрозумілість для дітей та відповідність віковій групі й контексту.

 

6) Переконайтеся, що респонденти здатні правильно визначити, чи розуміють вчитель (та інший персонал, який працює в навчальному просторі), діти та члени громади зміст Кодексу поведінки. Під час навчання респондентів використовуйте приклади різних ситуацій та відповідей.

 

7) Цей показник (зокрема, пункти (ii) та (iii), що стосуються забезпечення дотримання та поінформованості) пов’язаний із показником 4.10 за посиланням INEE . Додаткові показники для пов’язаного показника 4.10 за посиланням INEE можна визначити за допомогою наведених вище запитань опитування та підрахунку кількості респондентів, які знають про наслідки порушення кодексу поведінки.

 

8) Відповідні показники:

     INEE

        - 4,10 % цільових навчальних закладів, у яких передбачені чіткі дисциплінарні заходи щодо вчителів, керівників шкіл та адміністраторів, які порушили кодекс поведінки

     Глобальний освітній кластер

        - кількість та відсоток опитаних педагогічних працівників, які перебувають на дійсній службі та підписали прийнятий кодекс поведінки

     UNRWA

        - Відсоток учнів, які повідомили, що зазнали фізичного та/або словесного насильства з боку педагогічного персоналу Агентства ООН з питань допомоги палестинським біженцям (УНРВА)

     Мінімальні стандарти захисту дітей (CPMS)

        - 23,2,12 % педагогічного персоналу, що перебуває на дійсній службі та підписав кодекс поведінки у своєму навчальному центрі