Рівень індикатора
Формулювання показника
Призначення показника
Як зібрати та проаналізувати необхідні дані
Методологія DG « ECHO » детально описана в наведеному нижче керівництві «ECHO ». З огляду на її складність, на цій сторінці наведено короткий огляд основних етапів, які допоможуть вам зорієнтуватися у розрахунку значення показника.
1)Почніть з аналізу ризиків, пов’язаних із захистом:
Перегляньте або проведіть аналіз ризиків у сфері захисту (використовуючи оцінки, інтерв’ю з ключовими інформаторами/фокус-групові обговорення, моніторинг захисту тощо) з метою виявлення основних ризиків у сфері захисту, що впливають на цільову групу. Переконайтеся, що аналіз враховує, як мінімум, відмінності за статтю, віком та інвалідністю.
На основі цього аналізу перелічіть конкретні ситуації, в яких люди почуваються незахищеними або стикаються з небезпечним ставленням (наприклад, під час поїздок до місць надання послуг/на ринки, під час забору води, пересування вночі, проходження контрольно-пропускних пунктів, отримання документів). Саме це організація « ECHO » має на увазі під «оцінкою та контекстуалізацією» безпеки.
2) Визначте, на що ваша дія може реально вплинути:
Для кожного ключового ризику / ситуації, визначених на етапі 1, зазначте, чи спрямовані ваші заходи на зменшення цього ризику та чи здатні вони це зробити. Проект « ECHO » передбачає наявність такого зв’язку: аналіз ризиків → заходи → запитання опитування / фокус показників.
Виберіть ті ризики/ситуації, які (а) мають важливе значення для безпеки людей і (б) на які ваша діяльність, ймовірно, зможе ефективно вплинути. Саме вони стануть основним предметом ваших питань для початкової та підсумкової оцінки за цим показником.
3) Визначте, кого буде охоплено опитуванням:
Почуття безпеки людей щодо пріоритетних ризиків / ситуацій слід оцінювати за допомогою опитування. Вибірка для опитування має бути репрезентативною щодо безпосередніх бенефіціарів заходів із захисту, спрямованих на усунення цих ризиків.
ECHO вимагає, щоб результати були розбиті принаймні за статтю, віком та інвалідністю. Оскільки деякі групи можуть бути недостатньо представлені серед отримувачів допомоги, для отримання достатньо надійних результатів щодо підгруп може знадобитися збільшити розмір вибірки понад стандартний рівень 95 % довірчої ймовірності / 5 % похибки.
4) Сформулюйте базові запитання:
Для кожної обраної ситуації (з кроку 2) сформулюйте базове запитання, в якому запитуйте, наскільки безпечно люди почуваються зараз у цій конкретній ситуації. Наприклад: «Наскільки безпечно ви почуваєтеся, коли вам доводиться йти по воду до найближчого джерела?»
Для відповідей використовуйте некомпаративну шкалу Лайкерта, яка дозволяє оцінити , наскільки безпечно люди почуваються наразі у вибраних ситуаціях: «Я почуваюся дуже безпечно» / «Я почуваюся дещо безпечно» / «Я не відчуваю ані безпеки, ані небезпеки» / «Я почуваюся дещо небезпечно» / «Я почуваюся дуже небезпечно» / «Не знаю» / «Не хочу відповідати». Якщо респондент відповідає «дещо небезпечно» або «дуже небезпечно», додайте додаткове запитання, в якому попросіть пояснити причину, щоб отримати додаткову інформацію для аналізу ризиків.
5)Сформулюйте питання для підсумкової оцінки:
На завершення підготуйте запитання, які прямо стосуються змін у відчутті безпеки людей у конкретних ситуаціях.
ECHO вимагає включення елемента атрибуції, що не стоїть на початку, який пов’язує помічену зміну з проектом. Однак запитання, запропоновані в його рекомендаціях, підвищують ризик виникнення упереджень, пов’язаних із соціальною бажаністю, ввічливістю та атрибуцією. Щоб зменшити ризик таких упереджень, організація « IndiKit » пропонує використовувати підхід, наведений нижче.
Спочатку поставте порівняльне запитання щодо кожного ризику чи ситуації, визначених як пріоритетні, не згадуючи про проект чи його діяльність. Наприклад: «Порівняно з [ вкажіть період до початку надання вам захисної підтримки], наскільки безпечно ви почуваєтеся зараз, коли [вкажіть ситуацію]?» Для відповідей використовуйте шкалу Лайкерта: Я почуваюся набагато безпечніше / Я почуваюся дещо безпечніше / Я не почуваюся безпечніше / Я почуваюся менш безпечно / Я почуваюся набагато небезпечніше / Не знаю / Волів би не відповідати. Якщо респондент відповідає «менш безпечно» або «набагато небезпечніше», поставте додаткове запитання, щоб з’ясувати причину.
Потім запитайте про причини: На вашу думку, які основні причини цієї зміни (або відсутності змін)? Дозвольте дати кілька відповідей, серед яких можуть бути такі:
- підтримка або заходи, що здійснюються в рамках цього проєкту
- дії інших організацій або органів влади
- зміни в загальній ситуації (наприклад, у сфері безпеки, економіки, екології)
- особисті або сімейні обставини
- змін не відбулося
- інше (будь ласка, вкажіть)
Реєстратори повинні пройти інструктаж та навчання щодо постановки неупереджених запитань, щоб зменшити ризик заниження оцінки переваг, отриманих завдяки підтримці в рамках проєкту (або інших відповідей).
6) Проведіть опитування репрезентативної вибірки ваших безпосередніх бенефіціарів, забезпечивши пропорційне представництво за статтю, віком та групами інвалідності (відповідно до того, що ви визначили на кроці 3).
7) Тільки для підсумкового опитування: підрахуйте кількість респондентів, які зазначають, що почуваються «набагато безпечніше» або «дещо безпечніше» щодо всіх ризиків, що були предметом опитування, і чиє пояснення пов’язує цю зміну з проектом, згадуючи:
- конкретні заходи в рамках проекту (наприклад, покращення освітлення, окремі черги для жінок і чоловіків, розміщення точок водопостачання ближче); або
- шляхом загального визнання існування / підтримки цієї організації
Респонденту не потрібно прямо називати проект або вказувати, хто надав підтримку.
Тому респондентів слід проінструктувати щодо конкретних заходів та результатів проекту, щоб вони могли класифікувати відповіді в категорії «Підтримка або заходи, надані в рамках цього проекту», коли респондент описує покращення, яке відповідає результатам проекту. Респонденти не повинні натякати на те, що саме проект спричинив ці зміни; вони повинні ставити нейтральні запитання (наприклад: «Що змінилося?», «Чому це стало безпечніше?»), а потім послідовно кодувати відповіді.
8) Щоб обчислити значення показника:
- підрахувати кількість респондентів, які зазначають, що почуваються «набагато безпечніше» або «дещо безпечніше», і чия відповідь пов’язана з проектом (через конкретні заходи або загальне визнання підтримки з боку організації)
- поділити його на кількість опитаних респондентів (виключивши тих, хто відмовився відповідати або не знав відповіді)
- помножте результат на 100, щоб перетворити його на відсоток
Примітка: Значення показника розраховується виключно на основі даних на кінець періоду і не виводиться з результатів базового рівня (про те, як використовуються дані базового рівня, див. Важливе зауваження 1).
Розбити за
Дані можна розбиті за статтю, віком та групами інвалідності. Наведіть як відсоткові показники, так і абсолютні цифри для кожної групи. Якщо ви очікуєте, що розміри підгруп будуть невеликими (наприклад, особи з інвалідністю, люди похилого віку), заплануйте більшу вибірку, щоб зменшити похибку та забезпечити можливість проведення змістовних порівнянь між підгрупами.
Важливі зауваження
1) Використовуйте наведені нижче рекомендації DG « ECHO » як основне джерело інформації. Рекомендації « IndiKit » лише узагальнюють основні кроки у простішому та зрозумілішому форматі.
2) Згідно з методологією PKOI Генерального директорату з питань гуманітарної допомоги ( ECHO), значення показника розраховується виключно на основі відповідей, отриманих на етапі підсумкової оцінки (тобто відсотка респондентів, які зазначили, що почуваються «набагато/дещо безпечніше»); базові дані в цьому розрахунку не використовуються. Базові дані все ж залишаються важливими, оскільки вони:
- зафіксувати вихідну ситуацію;
- допомогти переконатися, що обрані ситуації, пов’язані з «безпекою (з гідністю)», є доречними; та
- надати контекст, необхідний для достовірної інтерпретації підсумкових результатів
3) Аналіз ризиків у сфері захисту на основі широкого залучення громадськості є надзвичайно важливим для використання цього показника та оцінки змін у сприйнятті безпеки (з дотриманням гідності). Він допомагає визначити: (i) хто перебуває в зоні ризику, (ii) від чого/від кого, та (iii) чому. Ви можете скористатися наявними ресурсами, такими як Набір інструментів для інтеграції питань захисту (див. стор. 28), та будь-якими доступними вторинними аналізами (наприклад, регіональними або національними аналізами, підготовленими кластером). Пріоритетні ризики слід визначати насамперед на основі сприйняття та досвіду цільової групи населення. Переконайтеся, що аналіз охоплює не лише фактори, які загрожують фізичній безпеці, а й ті, що підривають гідність. Дивіться наведені нижче приклади двох питань безпеки та двох питань гідності:
-Дівчата та жінки в таборах відчувають себе некомфортно, коли доводиться ходити до туалету після настання темряви.
-Діти залишаються без нагляду, оскільки їхні батьки займаються діяльністю, спрямованою на отримання доходу.
-У спекотний день людям доводиться чекати на розподіл допомоги під палючим сонцем.
-У тих регіонах, де ринки все ще функціонують і люди мають бажання та можливість робити покупки, їм надається продовольча допомога замість грошових коштів.
4) Оцінюйте лише те, на що ви можете вплинути: запитуйте про конкретні пріоритетні ризики / ситуації, на усунення яких спрямовані ваші дії (а не про «загальну безпеку»).
5) Навчання респондентів має вирішальне значення: слід навчити респондентів нейтральному з’ясуванню інформації та послідовному кодуванню, особливо для встановлення зв’язку між причинами, наведеними респондентами, та змінами, що відбулися завдяки проекту.
6) На етапі базового вимірювання наведені вище рекомендації передбачають використання шкали «поточної безпеки» (наприклад, «дуже безпечно» → «дуже небезпечно»), оскільки на початку реалізації заходу відсутня значуща точка відліку для порівняння. Мета базового вимірювання полягає в описі вихідної ситуації та підтвердженні актуальності обраних ризиків і ситуацій. На етапі завершення використовується порівняльна шкала «безпечніше, ніж раніше», як це рекомендується на сайті ECHO, для фіксації сприйнятих змін у часі. Оскільки шкали початкового та кінцевого етапів вимірюють різні конструкти (поточний рівень проти сприйнятих змін), результати початкового етапу використовуються лише для контекстуальної інтерпретації і не застосовуються для розрахунку значення показника або для прямого числового порівняння з результатами кінцевого етапу.
Ознайомитися з додатковими рекомендаціями
- ECHO - Технічні рекомендації щодо захисту KOI (.pdf)
- Глобальний кластер із питань захисту (2017) Набір інструментів для інтеграції питань захисту (.pdf)