Участь громадянського суспільства у розробці послуг

Результат

ступінь залучення громадянського суспільства та інших партнерів до планування [вказати] послуг

Цей якісний показник оцінює ступінь та якість участі організацій громадянського суспільства (ОГС), громадських груп та інших партнерів (наприклад, приватного сектору, наукових кіл, громадян) у плануванні надання публічних послуг на місцевому, регіональному чи національному рівнях. Він вимірює, наскільки змістовно ці суб’єкти беруть участь у визначенні пріоритетів, спільній розробці планів, наданні фактичних даних чи експертних знань, а також у впливі на рішення щодо надання послуг. Таким чином, цей показник дає уявлення про те, наскільки процес планування послуг є партисипативним, прозорим та інклюзивним.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

1) Разом із ключовими партнерами проекту та іншими відповідними зацікавленими сторонами обговорити та узгодити чіткі критерії та визначення показників.

• Вкажіть, які громадські послуги планується надавати, та відповідні органи влади, відповідальні за їхнє планування.

• Визначте, які суб’єкти вважаються «громадянським суспільством та партнерами». До них можуть належати організації громадянського суспільства (ОГС), мережі, громадські організації (ГО), приватний сектор, місцеві об’єднання, наукові кола або громадяни.

• Необхідно уточнити, що саме вважається «участю». Під участю мається на увазі організована взаємодія в рамках процесів планування, таких як консультації чи співпраця. Вона може включати, зокрема, обмін інформацією, консультації, діалог, спільний аналіз або спільну розробку проектів. Якість участі слід оцінювати незалежно від того, чи враховують органи влади в кінцевому підсумку конкретні пропозиції.

2) Визначте звітний період, за який ви збиратимете дані про участь представників громадянського суспільства та інших партнерів у плануванні обраних послуг. Зазвичай оцінюйте динаміку розвитку протягом поточного звітного року або періоду реалізації проєкту (наприклад, за останні 12 місяців).

3) Розробити інструмент для фіксації даних про участь представників громадянського суспільства та інших партнерів у плануванні обраних послуг. Підготувати простий інструмент (таблицю або контрольний список) для документування участі в кожному відповідному процесі планування послуг відповідно до заздалегідь визначених критеріїв (крок 1). Цей інструмент може фіксувати, наприклад, таку інформацію щодо кожного зафіксованого випадку участі представників громадянського суспільства та інших партнерів у плануванні обраних послуг:

• місцезнаходження

• період / дата

• рівень (місцевий, регіональний, національний)

• вид послуги

• тип громадянського суспільства або інші залучені суб’єкти

• форма участі

• опис участі

• значення змін

• джерело підтвердження / докази

• внесок у проект

• зовнішній внесок

4) Зберіть докази, використовуючи два або більше із запропонованих методів:

• Аналіз документів та матеріалів ЗМІ: Переглянути протоколи нарад з планування, списки присутніх, звіти, проекти планів, статті в ЗМІ та дописи в соціальних мережах з метою підтвердження залучення громадянського суспільства.

• Інтерв’ю з ключовими інформаторами: Проводити інтерв’ю з представниками влади, громадянського суспільства та іншими зацікавленими сторонами з метою оцінки якості та впливу їхньої участі.

• Обговорення у фокус-групах: Організувати обговорення з представниками громадянського суспільства та місцевих громад щодо інклюзивності, періодичності, якості та впливу їхньої участі.

• Спостереження: Відвідувати засідання з планування або консультації з метою оцінки динаміки участі, представництва та процесу прийняття рішень.

5) Занести зібрану та перевірену інформацію до розробленого інструменту / бази даних (крок 3).

6) Розробити набір чітких критеріїв та стандартів для оцінки ступеня участі ОГС та партнерів. Одним із варіантів є використання рубрик (докладніші вказівки наведено в ресурсах нижче) — структурованого інструменту оцінки, який використовує описові рівні для визначення досягнутого рівня ефективності. Рубрики містять чіткі описові критерії для кожного рівня, що дозволяє користувачам класифікувати прогрес послідовно, систематично та у порівнянний спосіб. У цьому випадку рубрика повинна описувати, наскільки широко та змістовно громадянське суспільство та інші партнери брали участь у процесі планування послуг. Користувачі завжди повинні формулювати власні рубрики, специфічні для конкретного проєкту, на початковому етапі (наприклад, під час спільного семінару з партнерами проєкту), ґрунтуючись на результатах базового аналізу. Ілюстративним прикладом простої шкали рубрики та опису кожного рівня може бути:

• Мінімальний рівень (=1) — органи влади оприлюднюють свої плани, але не проводять консультацій; громадянське суспільство та партнери отримують інформацію, але не беруть участі.

• На початковому етапі (=2) – З громадянським суспільством та партнерами проводяться консультації час від часу, при цьому взаємодія є обмеженою, а механізми регулярного зворотного зв’язку відсутні.

• Помірний (=3) – Громадянське суспільство та партнери регулярно беруть участь у консультаціях або робочих групах, маючи можливості для діалогу та обміну думками.

• Значний (=4) – Участь має структурований, інклюзивний та постійний характер; громадянське суспільство та партнери беруть активну участь на всіх етапах планування.

• Інституціоналізований (=5) — Участь має офіційний характер і є постійною, при цьому визначені ролі громадянського суспільства та партнерів у процесах планування. Участь забезпечується без зовнішньої підтримки.

Залучіть учасників до семінарів з оцінювання або експертів, щоб визначити рівень (1–5) для кожного процесу планування послуг на основі триангуляції даних. Використання числової оцінки (наприклад, 1–5) може полегшити порівняння.

При формулюванні рівнів рубрики ви також можете використовувати формулювання-орієнтири прогресу (докладніші вказівки наведено в ресурсах нижче), такі як «Очікуємо побачити», «Хотілося б побачити» та «Було б чудово побачити». Ви також можете сформулювати орієнтир прогресу «Не хотілося б бачити», щоб відобразити негативні зміни, а також орієнтир прогресу «Потрібно побачити», щоб повідомити про результати, необхідні для досягнення кінцевого результату.

7) Оцініть рівень досягнення показника. Використовуйте зібрану інформацію, зафіксовану в розробленому інструменті/базі даних (крок 3), щоб присвоїти кожному оцінюваному процесу планування послуг певний рівень — мінімальний, початковий, помірний, значний, інституціоналізований. Для визначення відповідного рівня залучіть експерта (експертів) або, якщо ви бажаєте сприяти участі та посилити відчуття відповідальності, організуйте семінари за участю представників громадянського суспільства та інших відповідних партнерів.

Використання числової шкали (наприклад, від 1 до 5, як запропоновано в кроці 6) може спростити порівняння та узагальнення.

За бажанням узагальніть, скільки процесів планування послуг припадає на кожен рівень рубрики, щоб продемонструвати загальний прогрес.

Розгляньте можливість залучення зовнішнього експерта або оцінювача для підтвердження/валідації ваших результатів під час оцінки проекту.

8) Звіт щодо показника. Надайте описовий аналіз рівня досягнення показника, використовуючи зібрані дані та визначений рівень за шкалою оцінювання (крок 7), а також протоколи чи документацію з семінарів із колективної оцінки (за наявності). Опишіть масштаби та якість участі громадянського суспільства та інших партнерів у кожному процесі планування послуг. Обов’язково розрізняйте участь та вплив на остаточні рішення. У своїй звітності поєднуйте будь-яку доступну кількісну інформацію — кількість оцінених процесів планування послуг або кількість тих, що досягли вищих рівнів участі, — з якісною інтерпретацією, яка пояснює глибину, послідовність та інклюзивність участі. Використовуйте результати критеріїв оцінювання, щоб узагальнити загальні закономірності або зміни у масштабах участі громадянського суспільства та партнерів у різних процесах планування.

Надавайте звіт та інтерпретуйте отримані результати з урахуванням відповідних контекстуальних факторів, таких як тип послуги чи сектор, рівень (місцевий, регіональний, національний), тип суб’єкта (наприклад, ОГС, громадські організації на місцевому рівні, приватний сектор, наукові кола, громадяни), наскільки це можливо та доцільно.

1)Використовуйте цей показник, якщо ви хочете зосередитися на якості та впливовості участі, а не лише на кількості громадських організацій та партнерів, які беруть участь у заходах з розробки послуг. Застосовуйте чіткі якісні критерії (наприклад, шкали оцінювання) для оцінки масштабів та глибини участі, а не покладайтеся лише на підрахунок кількості присутніх.

2) Цей показник призначений для оцінки масштабів та якості участі громадянського суспільства та інших партнерів у процесах планування послуг, а не того, наскільки їхні пропозиції впливають на остаточні рішення або знаходять у них відображення. Тому консультації та співпраця повинні розглядатися як повноцінні форми участі, навіть якщо влада в кінцевому підсумку зберігає за собою право прийняття рішень або не враховує конкретні пропозиції. Застосовуючи цей показник, слід переконатися, що критерії оцінки та рівні шкали зосереджуються на інклюзивності, регулярності та якості взаємодії, а не на результатах політики чи планування. У рамках аналізу також слід розглянути можливість надання інформації про те, які групи були виключені або недостатньо представлені, щоб краще зрозуміти контекст досягнутого прогресу.

3)Розгляньте можливість використання методології «Outcome Harvesting» для документування та оцінки того, як громадянське суспільство та інші партнери впливають на планування послуг. «Outcome Harvesting» може допомогти систематично виявляти, описувати та перевіряти конкретні випадки, коли представники громадянського суспільства та партнери сприяли формуванню планування послуг. Скористайтеся рекомендаціями щодо методології «Outcome Harvesting», наведеними в наведених нижче ресурсах. Для кожного «зафіксованого результату» зафіксуйте:

• Що змінилося? (наприклад, громадські організації чи партнери почали брати участь раніше, частіше або більш активно)

• Хто вніс зміни? (яка установа, організація громадянського суспільства чи партнер)

• Коли і де відбулася ця зміна?

• Наскільки істотною є ця зміна?

• Як саме цей проєкт сприяв цьому? (наприклад, шляхом створення умов для планування, зміцнення потенціалу, координації, надання технічної підтримки або налагодження контактів)

4)Щоб відстежувати прогрес у динаміці, застосовуйте критерії оцінювання на початковому етапі та повторно у заплановані моменти звітування (наприклад, щорічно та/або на завершальному етапі), щоб оцінити, чи змінюється рівень участі громадянського суспільства та партнерів з часом — наприклад, з «початкового» до «значного».

5)Якщо використання рубрик вимагає занадто великих ресурсів або якщо неможливо зібрати достатньо даних для обґрунтованого визначення оцінок (наприклад, через масштаб проекту або обмеження щодо координації дій партнерів), слід відповідно адаптувати методологію. У таких випадках можна використовувати метод «Outcome Harvesting» без оцінювання за рубриками, зберігаючи при цьому підхід, орієнтований на результати та заснований на фактичних даних.

6)Інтерпретуйте результати та оцінки в контексті планування послуг, інституційних та політичних умов. Наприклад, невелика громадська організація, яка вперше бере участь у засіданні з планування базових послуг, може свідчити про такий самий значний прогрес, як і велика мережа, що впливає на розробку багатосекторального плану надання послуг. При присвоєнні балів заохочуйте партнерів пояснювати, які кроки потрібно зробити для досягнення наступного рівня участі в наступному періоді, аналізуючи сприятливі умови та перешкоди, які, можливо, слід усунути. До них можуть належати відкритість органів влади, потенціал громадянського суспільства та партнерів, терміни планових циклів, підтримка донорів. Такий підхід допомагає уникнути недоречних порівнянь між різними місцевостями та дає уявлення про контекстуальні чинники, що визначають участь у плануванні послуг.

7)З огляду на те, що громадянський простір налічує багато учасників, щоб глибше зрозуміти свій внесок, проаналізуйте, як заходи в рамках проєкту могли вплинути на рівень участі громадянського суспільства та партнерів у процесах планування послуг. Визначте, чи можна пов’язати спостережувані покращення з підтримкою проєкту. Це може включати зміцнення потенціалу, адвокацію, координацію, сприяння створенню просторів для планування, фінансування, збір доказів та налагодження мереж. Оцінюючи внесок, перевірте, чи (а) заходи в рамках проєкту відповідають результату, (б) зацікавлені сторони підтверджують вплив проєкту, та (в) чи існує більш переконливе альтернативне пояснення. Задокументуйте шляхи досягнення результату за допомогою інтерв’ю, сесій рефлексії або методу «збору результатів» (Outcome Harvesting), щоб зрозуміти, як проєкт допоміг посилити участь у плануванні послуг.

8)Якщо мета вашого проєкту полягає у посиленні участі та відчуття причетності ключових зацікавлених сторін, залучіть їх до розробки методології визначення показників та/або перевірки результатів за цими показниками. Залучіть представників громадянського суспільства, партнерів та/або уряду до розробки критеріїв оцінювання, перегляду призначених рівнів / числових оцінок та обговорення їхнього спільного розуміння різних рівнів участі.

9)Якщо ваш проєкт має значний компонент гендерної рівності та соціальної інклюзії, розгляньте можливість оцінити, чи маргіналізовані або недостатньо представлені групи (наприклад, жінки, молодь, особи з інвалідністю, етнічні меншини) беруть реальну участь у процесі планування послуг. З’ясуйте, чи враховуються їхні точки зору під час обговорень щодо планування або у проектах планів, а також чи отримують вони користь від розробленої в результаті моделі надання послуг. Задокументуйте будь-які перешкоди, з якими стикаються ці групи під час участі у прийнятті рішень щодо планування або впливу на них, та використовуйте ці висновки для надання рекомендацій щодо того, як зробити процеси планування послуг більш інклюзивними та справедливими.

10)Пов’яжіть участь із рішеннями щодо ресурсів. За необхідності з’ясуйте, чи виходить участь за межі обговорень щодо планування та охоплює формування бюджету або визначення пріоритетів у розподілі ресурсів у рамках розробки послуг. Оцініть, чи впливають громадянське суспільство та партнери на те, як розподіляються ресурси, а не лише на визначення пріоритетів, оскільки це є більш вагомим показником змістовної та стабільної участі.

11) Щодо проєктів, що фінансуються ЄС, слід замість цього враховувати такі показники OPSYS (більше варіантів можна знайти на сторінці «Заздалегідь визначені показники для розробки та моніторингу заходів, що фінансуються ЄС» ):

• Ступінь залучення громадянського суспільства та інших партнерів до планування заходів із забезпечення соціального захисту

• Кількість державних політик, розроблених або переглянутих за участю організацій громадянського суспільства за підтримки ЄС