Сприйнята згода інфлюенсерів

Вихідні дані

Відсоток [вказати членів цільової групи], які вважають, що їхні [вказати впливових осіб] поділяють їхню думку щодо дотримання просуваних практик дитячого харчування

Цей показник відображає, наскільки члени цільової групи вважають, що особи, які мають на них вплив (наприклад, їхні свекрухи, чоловіки), поділяють їхню думку щодо практик харчування дітей, які пропагуються (або будуть пропагуватися) в рамках даної інтервенції. Слід пам’ятати, що цей показник оцінює те, що члени цільової групи думають про ставлення осіб, які мають на них вплив, — це важливо, але може відрізнятися від того, з чим ці особи насправді погоджуються.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Визначте обмежену кількість (від 3 до 7) практик харчування дітей, які пропагуються (або будуть пропагуватися) в рамках даної інтервенції. Оскільки вам потрібно переконатися, що респонденти зможуть відповісти, чи погоджується особа, що має вплив (наприклад, чоловік або свекруха), з цією практикою чи ні, уникайте вибору занадто конкретних або нетипових практик.

 

 

2) Визначте, з скількома (та/або якими саме) практиками, на думку респондента, повинен погоджуватися інфлюенсер, щоб вважалося, що респондент «вважає, що інфлюенсер погоджується з просунутими практиками дитячого харчування». Наприклад, «принаймні 4 з 6 просунутих практик» або «усі основні практики та принаймні дві додаткові практики».

 

 

3) Для кожної бажаної практики харчування дітей підготуйте два твердження — одне , що описує оптимальну практику, якої повинен дотримуватися представник цільової групи, а друге — практику, від якої ви прагнете відмовити (в обох випадках потрібно вказати, хто що робить, а також, за можливості, коли). Наприклад, у випадку виключно грудного вигодовування твердженнями можуть бути:

   - Якщо у мене є здорова дитина віком 4 місяці, я повинна годувати її виключно грудним молоком, не даючи ніяких інших рідин чи їжі.

   - Коли у мене є здорове немовля віком 4 місяці, я повинна годувати його грудним молоком, але іноді також давати йому інші рідини або їжу.

Дуже важливо, щоб твердження (особливо те, що стосується негативної практики) були сформульовані максимально нейтрально, щоб вони не схиляли респондента до певної відповіді.

 

4) Проведіть індивідуальні інтерв’ю з репрезентативною вибіркою членів цільової групи (наприклад, жінок репродуктивного віку). Після короткого вступу (див. нижче) завжди зачитуйте обидва твердження та запитуйте респондентку, з яким із них, на її думку, даний впливовий чоловік (наприклад, її чоловік) погоджується більше. Див. приклад нижче. Якщо респондентка не впевнена, зачитайте твердження ще раз.  Повторіть цей процес для решти пар тверджень / практик.

 

ПРИКЛАД ПРИКЛАД ПИТАННЯ АНКЕТИ (П) ТА МОЖЛИВИХ ВІДПОВІДЕЙ (В)

Питання 1: Чи є у вас [вказати ім’я інфлюенсера]?

A1: так / ні

 

(задайте наступне запитання лише в тому випадку, якщо попередня відповідь — «так»)

 

Вступ: Зараз я зачитаю низку практик щодо харчування дітей, які йдуть парами. Щоразу, будь ласка, скажіть мені, з якою з цих двох практик, на вашу думку, ваші [ вкажіть, хто впливає на вас] більше погоджуються.

Питання 2.1: Якщо у мене є здорова дитина віком 4 місяці, я повинна годувати її виключно грудним молоком, не даючи ніяких інших рідин чи їжі.

Питання 2.2: Якщо у мене є здорова дитина віком 4 місяці, я повинна годувати її грудним молоком, але іноді також давати їй інші рідини або їжу.

На вашу думку, з яким твердженням він/вона більше згоден/згодна?

A2: _

1) вважає, що більше погоджується з першим твердженням (лише грудне молоко)

2) вважає, що більше погоджується з другим твердженням (материнське молоко та інші рідини / продукти харчування)

3) не знає

 

 

5) Для кожного респондента підрахуйте, з скількох правильних практик, на думку респондента, погоджується інфлюенсер. Наприклад, відповіді респондента можуть свідчити про те, що він/вона вважає, що інфлюенсер погоджується з 4 з 5 правильних практик.

 

 

6) Підрахуйте, скільки респондентів вважають , що інфлюенсер дотримується принаймні мінімальної кількості правильних практик (див. пункт 2).

 

 

7) Щоб визначити значення показника, поділіть кількість респондентів, які вважають, що інфлюенсер дотримується мінімальної кількості правильних практик, на загальну кількість опитаних респондентів (виключіть тих, хто хоча б один раз відповів, що не знає). Помножте результат на 100, щоб перевести його у відсотки.

Розбийте дані за віковими групами та іншими критеріями, що мають значення в контексті вашої інтервенції (наприклад, етнічна група або проживання в сільській чи міській місцевості).

1) Якщо ви бажаєте оцінити, з чим саме погоджуються інфлюенсери, можна скористатися альтернативним показником «відсоток [ вказати інфлюенсерів] , які погоджуються з тим, що [ вказати цільову групу] дотримується просуваних практик дитячого харчування» (див. рекомендації). Однак майте на увазі, що для цього вам доведеться збирати вихідні та кінцеві дані, використовуючи дві вибірки респондентів (членів цільової групи та лідерів думок), що значно збільшить ваш обсяг роботи.

 

2) Також розгляньте можливість окремого висвітлення окремих практик — наприклад, відсотка представників цільової групи, які вважають, що інфлюенсер підтримує виключно грудне вигодовування; відсотка представників цільової групи, які вважають, що інфлюенсер підтримує те, що діти віком від 12 до 16 місяців повинні вживати яйця в рамках свого раціону; тощо. Такі дані допоможуть вам визначити, з якими практиками інфлюенсери, ймовірно, найменше погоджуються, і покажуть, на чому слід зосередити ваші заходи.

 

3) Під час навчання осіб, які збирають дані, наголошуйте на тому, що вони мають перевіряти, чи правильно вони зрозуміли відповідь респондента. Наприклад, коли респондент каже: «Я думаю, що він більше погоджується з першим підходом», вони повинні перевірити це, запитавши : «Чи правильно я зрозумів, що, на вашу думку, він погоджується з тим, що діти віком від 4 до 5 місяців повинні отримувати лише грудне молоко, а не інші рідини чи продукти харчування?» Цей простий захід допоможе запобігти можливим непорозумінням.

 

4) Переконайтеся, що в підсумковому опитуванні ставляться питання саме про ті самі практики, що й у базовому опитуванні.

 

5) Змінюйте порядок правильних і неправильних відповідей — не завжди, наприклад, розміщуйте правильні твердження першими, оскільки це може вплинути на відповіді респондентів.