Рівень індикатора
Формулювання показника
Призначення показника
Як зібрати та проаналізувати необхідні дані
Визначте значення показника, використовуючи таку методику:
1) Визначте харчові звички, рівень обізнаності щодо яких ви хочете оцінити. Визначте харчові звички, рівень обізнаності щодо яких ви хочете оцінити. Зосередьтеся лише на тих харчових звичках, які ваша програма активно пропагує або пропагувала. Не включайте широкий спектр харчових звичок, на яких ваша програма суттєво не зосереджувалася, оскільки це знизить корисність показника для оцінки результатів вашої програми.
2) Для кожної обраної практики сформулюйте просте запитання, яке дозволить оцінити, чи знає жінка про цю практику. Сформулюйте запитання нейтрально, без натяків, щоб вони не підказували очікувану або «правильну» відповідь. Заздалегідь визначте, яка відповідь (відповіді) буде вважатися такою, що свідчить про обізнаність щодо кожної практики. Приклади запитань:
Як ви вважаєте, чи слід жінкам годувати груддю, коли вони хворіють, чи ні?
Під час вагітності жінкам слід їсти менше, більше чи стільки ж, скільки й раніше?
3) Встановіть мінімальну кількість рекомендованих практик, про які жінка повинна знати, щоб досягти порогового значення показника. Наприклад, якщо оцінюються шість практик, можна визначити порогове значення як обізнаність щонайменше про чотири з шести практик. Встановіть це порогове значення до початку аналізу зібраних даних.
4) Провести індивідуальні інтерв’ю з репрезентативною вибіркою жінок репродуктивного віку, що входять до цільової групи, використовуючи питання, розроблені на етапі 2.
5) Для кожної опитаної жінки визначте, про скільки з оцінюваних практик вона знає. Потім визначте, чи відповідає вона пороговому значенню, визначеному на кроці 3. Наприклад , якщо порогове значення становить обізнаність щонайменше про чотири з шести практик, то жінка, яка знає про чотири, п’ять або шість практик, відповідає цьому пороговому значенню.
6) Щоб обчислити значення показника, поділіть кількість опитаних жінок, які відповідають пороговому значенню, на загальну кількість опитаних жінок. Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.
Наприклад, якщо 75 із 100 опитаних жінок знають про щонайменше чотири з шести рекомендованих харчових практик, значення показника становить 75 %.
Розбити за
Ці дані можна розбити за віковими групами, участю у заходах, географічними регіонами та іншими характеристиками, що мають значення для програми.
Важливі зауваження
1) Порівнюючи результати за певний період, у кожному раунді опитування слід застосовувати однакові методи, питання та порогові значення.
2) Хоча саме жінки переважно доглядають за маленькими дітьми (а тому їхня обізнаність є надзвичайно важливою), на їхні фактичні дії можуть також впливати інші члени сім’ї та громади, такі як чоловіки, свекрухи, традиційні цілителі чи інші впливові особи, залежно від контексту. Тому ефективні заходи мають впливати на рівень обізнаності цих осіб, а також оцінювати його. З огляду на це настійно рекомендується також використовувати деякі з наведених нижче модифікацій цього показника:
- Відсоток чоловіків, які знають про щонайменше X із X харчових звичок
- Відсоток свекрух, які знають принаймні X із X харчових звичок
Відповідні галузеві показники
Також рекомендуємо врахувати такі показники:
Мінімально прийнятний раціон (доцільно застосовувати у випадках, коли програма спрямована на поширення практик годування дітей віком 6–23 місяців)
Виключно грудне вигодовування до шести місяців (корисно, коли захід спрямований на заохочення практик грудного вигодовування)
Індекс різноманітності раціону жінок (корисний у випадках, коли втручання спрямовано на поліпшення харчових звичок жінок)
Відповідні міжгалузеві показники
Також рекомендуємо використовувати такий показник:
Сприйнята ефективність дій (допомагає оцінити, чи вважають опікуни, що дотримання рекомендованих харчових практик принесе користь дитині)
Ознайомитися з додатковими рекомендаціями
- FAO (2004) Посібник із харчування для сім’ї — Частина I (.pdf)
- FAO (2004) Посібник із харчування для сім’ї — Частина II (.pdf)
- ВООЗ (2013) Основні заходи у сфері харчування (.pdf)
- ВООЗ (2023) Рекомендації ВООЗ щодо прикорму немовлят та дітей віком 6–23 місяців (.pdf)