Сприйнята ефективність

Вихідні дані

Процес

Відсоток цільової групи фермерів, які вважають, що пропоновані методи є ефективними

Цей показник вимірює сприйняття людьми ефективності агротехнічних методів, що пропагуються. Такі дані є дуже важливими, оскільки люди, як правило, не будуть застосовувати методи, які, на їхню думку, не дають результату. Ці дані можуть допомогти вам визначити пріоритетні напрямки ваших пропагандистських заходів та оцінити їхню ефективність.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Опишіть агротехнічні практики, які ви пропагуєте. Надайте конкретні деталі — наприклад, якщо ви пропагуєте «міжрядний посів », вкажіть, для яких культур і як саме слід застосовувати цей метод. Наприклад: «сумісний посів кукурудзи та квасолі в рядах з відстанню між ними приблизно 40 см». Водночас уникайте надмірно вузьких визначень пропагованих практик, оскільки кожну з них потрібно адаптувати до місцевих умов.

 

2) Для кожної практики визначте, яку саме проблему вона вирішує ( наприклад, ерозію ґрунту) або чого вона має досягти ( наприклад, підвищення врожайності певної культури).

 

3) Для кожної практики сформулюйте запитання для інтерв’ю, за допомогою якого можна буде оцінити, чи вважають респонденти, що ця практика є ефективною для вирішення певної проблеми (наприклад, ерозії ґрунту) або досягнення бажаного результату (наприклад, підвищення врожайності). Переконайтеся, що всі запитання є достатньо конкретними, але не підказують респонденту конкретну відповідь. Наприклад: «На вашу думку, наскільки сумісне вирощування кукурудзи з бобами може сприяти підвищенню врожайності кукурудзи?», «Чи вважаєте ви, що така практика сприяє чи не сприяє підвищенню врожайності?»

 

4) Якщо ви оцінюєте ставлення респондентів до кількох агрономічних практик, визначте, скільки з них вони повинні вважати «ефективними», щоб їх можна було віднести до категорії «тих, хто вважає пропоновані практики ефективними» (наприклад, щонайменше 60 % заходів, про які їм відомо).

 

5) Проведіть опитування серед репрезентативної вибірки представників вашої цільової групи, задаючи їм такі питання:

     - по-перше, чи знають вони про агротехнічні методи, які пропагуються (дотримуйтесь цих рекомендацій)

     - якщо вони знають про одну або кілька з пропонованих практик, запитайте їхню думку щодо ефективності цієї практики / цих практик (використовуючи запитання, визначені в пункті 3)

 

6) Використовуючи критерії, визначені в пункті 4, обчисліть, скільки респондентів можна вважати такими, що «вважають пропоновані практики ефективними». 

 

7) Щоб обчислити значення показника, слід поділити кількість респондентів, які вважають, що пропаговані практики є ефективними, на загальну кількість опитаних респондентів, які знали про хоча б одну з пропагованих практик. Отриманий результат слід помножити на 100, щоб перетворити його на відсоток.

 

Розбийте дані за статтю, віковою групою, місцем проживання та іншими критеріями, що мають значення для контексту та спрямованості вашої ініціативи.

1) Хоча сприйняття людей часто розглядають як щось суб’єктивне, що не є «достовірним доказом», воно має значний вплив на готовність людей застосовувати пропоновані практики. Щоб люди почали застосовувати ту чи іншу практику, вони повинні вірити, що вона є ефективною для запобігання (або зменшення) певної проблеми (наприклад, ерозії ґрунту); інакше вони не вважатимуть її вартою зусиль. Саме тому дані, зібрані за допомогою цього показника, є настільки важливими. 

 

2) Ефекти деяких заходів стають помітними лише через тривалий проміжок часу. Рекомендується, щоб збір даних на завершальному етапі дослідження зосереджувався виключно на тих заходах, ефект від яких респонденти мали змогу відчути на собі; інакше ви можете отримати недостовірні дані.

 

3) Важливо, щоб про сприйняту ефективність запитували лише тих людей, які знають про одну або кілька з просуваних практик, інакше ви отримаєте недостовірні дані.

 

4) Якщо респондент знає про практику, що пропагується, але вважає її неефективною, настійно рекомендується включити в опитування питання про те, чому, на його думку, ця практика є неефективною.

 

5) Окрім даних щодо загального значення показника, слід також навести інформацію про те, наскільки ефективними вважаються окремі методи (наприклад, скільки респондентів вважають, що мульчування є ефективним, скільки — що міжрядне вирощування є ефективним тощо).

 

6) Наводячи дані щодо значення показника, слід вказувати не лише відсоток респондентів, які вважають ці практики ефективними, а й відсоток респондентів, які не впевнені в їхній ефективності.