Співвідношення кількості учнів до кількості вчителів

Результат

співвідношення кількості учнів до кількості вчителів

Цей показник вимірює співвідношення кількості дітей до кількості кваліфікованих вчителів — ключовий фактор, що впливає на процес навчання дітей. Термін «підготовлені» можна замінити на «кваліфіковані», якщо рівень кваліфікації є найважливішим фактором у конкретному контексті та/або в рамках проекту/програми. Цей показник також можна спростити до найпростішої форми для вимірювання чисельності класу (тобто середньої кількості дітей у класі в певній школі/навчальному закладі та/або класі/рівні навчання). Додаткові вказівки наведено в розділі «Важливі зауваження» нижче.

1) Зібрати дані про зарахування дітей за школами/навчальними закладами, з розбивкою за класами/рівнями, включаючи дати народження (або вік, якщо дати народження відсутні), якщо це доречно. Див. показник зарахування для отримання додаткової інформації щодо збору даних про зарахування.

 

2) Визначити критерії, за якими буде оцінюватися, чи вважається вчитель «підготовленим». Визначення поняття «підготовлений» буде залежати від контексту і може ґрунтуватися на професійній кваліфікації, відвідуванні навчальних заходів тощо. 

 

3) Після визначення критеріїв для вчителів слід зібрати дані про те, скільки вчителів у школі/навчальному просторі/громаді/цільовому районі пройшли підготовку. У найпростішому вигляді це може включати інформацію про професійну кваліфікацію вчителя (дипломи університету/педагогічного коледжу), дані про відвідування навчальних заходів (якщо підготовку проводить якась організація) або результати опитування самих вчителів щодо отриманої ними підготовки.

 

4) Зібрати дані про статус трудового договору кожного підготовленого вчителя стосовно класу/рівня/предмета, який він викладає, а також про те, чи працює він на повну чи на неповну ставку (і скільки годин на тиждень або місяць передбачено договором для викладання). Ці дані можна отримати у керівництва школи чи навчального закладу або у відповідних органів освіти.

 

5) Присвойте кожному вчителю «значення» відповідно до кількості робочого часу, передбаченого контрактом. Наприклад, якщо припустити, що робочий тиждень складається з 5 днів, то вчитель, який працює повний робочий день 5 днів на тиждень, оцінюється як 1; вчитель, який працює 4 дні на тиждень за контрактом, — як 0,8; а вчитель, який працює 2 дні на тиждень, — як 0,4. Підрахуйте загальну кількість підготовлених вчителів за класами/рівнями (якщо це доречно), враховуючи вчителів, які працюють за контрактами на неповний робочий день. У цьому прикладі загальна кількість підготовлених вчителів становитиме 2,2.

 

6) При розрахунку співвідношення «учень — кваліфікований вчитель» на рівні школи/навчального простору загальну кількість дітей у школі/навчальному просторі слід поділити на кількість кваліфікованих вчителів у школі/навчальному просторі. При розрахунку співвідношення «учень — кваліфікований вчитель» за класом/рівнем загальну кількість дітей у класі/на рівні слід поділити на кількість кваліфікованих вчителів у тому самому класі/на тому самому рівні у цьому навчальному році або циклі неформальної освіти (НФО). У результаті співвідношення становитиме визначене значення (кількість учнів) на 1 кваліфікованого вчителя (XX учнів: 1 кваліфікований вчитель). Розрахунки на рівні школи/навчального простору можна об’єднати, якщо розраховувати співвідношення на рівні громади/цільової території.

Розбивку даних можна здійснити за рівнем освіти та/або типом навчального закладу чи навчального простору (формальний проти неформального), рівнем підготовки вчителів або рівнем освіти чи кваліфікації, а також за предметом, який викладається.

1) Це показник 4.2 з « INEE ».

 

2) Хоча в показнику йдеться про «учнів», його також можна використовувати для підрахунку дітей, які офіційно не зараховані до навчальних закладів, або тих, хто бере участь у програмах соціального забезпечення (PSS), неформальної освіти (NFE), курсах з набуття професійних навичок тощо, залежно від специфіки проєкту .

 

3) Показник «кількість учнів на одного кваліфікованого вчителя» часто використовується з тією ж метою, що й середня чисельність класу. Однак ці показники не є еквівалентними. Використання середньої чисельності класу замість показника «кількість учнів на одного кваліфікованого вчителя» спрощує розрахунки та дозволяє уникнути необхідності враховувати такі питання, як робота вчителів на неповну ставку, зміна місця розташування школи чи навчальних приміщень, багатокласні класи та інші практики (рекомендації щодо вимірювання чисельності класу наведено нижче). Показник «кількість учнів на одного кваліфікованого вчителя» є більш комплексним показником, оскільки він також враховує підготовку та кваліфікацію вчителів, а також умови праці (наприклад, роботу за неповним робочим днем). Чим вищий показник «кількість учнів на одного кваліфікованого вчителя», тим нижчий відносний доступ учнів до кваліфікованих вчителів. Ці рекомендації « UNESCO » (частково адаптовані нижче) містять додаткові міркування та більше інформації щодо показника «кількість учнів на одного кваліфікованого вчителя»:

• «Ідеальне» співвідношення учнів до вчителів може залежати від широкого кола складних чинників, зокрема від віку та навчальних потреб учнів, що враховуються у цьому співвідношенні (молодші діти або діти з особливими освітніми потребами, як правило, потребують більше часу, уваги та педагогічної підтримки з боку вчителів), а також від досвіду, кваліфікації та ефективності вчителів (висококваліфіковані вчителі можуть досягати кращих навчальних результатів у класах із більшою кількістю учнів, ніж менш кваліфіковані вчителі у класах із меншою кількістю учнів)
• При розрахунку та інтерпретації цього показника слід враховувати наявність викладачів, які працюють на неповну ставку, зміну шкільних або навчальних приміщень, багатокласні класи та інші практики, що можуть вплинути на точність та значущість співвідношення «учень-викладач». У разі можливості кількість вчителів, які працюють на неповну ставку, слід перерахувати у «еквівалент повної ставки»; вчителя, який працює у дві зміни, слід враховувати двічі тощо. В ідеалі до розрахунків слід включати весь персонал, який бере безпосередню участь у навчальному процесі в класі
• Результати можна порівняти з усталеними національними нормами щодо кількості учнів на одного кваліфікованого вчителя для кожного рівня освіти.

 

4) Чисельність класу: Цей показник можна адаптувати до найпростішої форми для вимірювання чисельності класу або співвідношення «учень-вчитель», залежно від конкретних потреб та можливостей у рамках певного контексту, проєкту чи програми.

• Для цього потрібно розділити загальну кількість дітей, які навчаються у даній школі чи навчальному закладі, на кількість класів (= чисельність класу) або вчителів (= співвідношення «учень-вчитель»). Хоча це не дає змоги оцінити рівень підготовки та/або кваліфікацію вчителів, це надає базову інформацію щодо співвідношення «учень-вчитель».
• Згідно з «Мінімальними стандартами» організації « INEE», рекомендована максимальна чисельність класу в початковій школі становить 40 дітей на одного вчителя. Ця цифра може варіюватися залежно від контекстуальних стандартів у кожному конкретному випадку, тому важливо дотримуватися відповідних стандартів на національному або регіональному рівні (ці стандарти можуть бути визначені національним Міністерством освіти або відповідним органом освіти, а також Освітнім кластером/робочою групою).
• Окрім зазначеної вище максимальної чисельності класу, середню чисельність класу також слід порівнювати з національними середніми показниками, які надає Міністерство освіти, оскільки в багатьох випадках середня чисельність класу буде меншою за максимальну. 
• Якщо між кількістю учнів у різних класах або на різних рівнях існують значні відмінності (наприклад, середня чисельність класу для першого циклу: 1–5 класи, та для другого циклу: 6–9 класи), для отримання більш точної картини може знадобитися окремий розрахунок за кожним класом або рівнем.
• Залежно від призначення цього показника (тобто для розробки чи планування проєкту або для моніторингу проєкту чи оцінки його впливу), може знадобитися розрахувати значення цього показника на основі кількості дітей, які відвідують заняття, а не кількості дітей, зарахованих до навчальних закладів. Це дасть більш точне уявлення про співвідношення «учень-вчитель» у реальному вимірі (наприклад, якщо показники відвідуваності значно вищі або нижчі за показники зарахування).

 

5) Співвідношення учнів до кваліфікованих вчителів: Цей показник можна адаптувати для вимірювання співвідношення учнів до кваліфікованих вчителів, якщо офіційна кваліфікація вчителів є найважливішим критерієм у даному контексті, проєкті чи програмі.

• Для цього скористайтеся наведеними вище рекомендаціями щодо співвідношення кількості учнів до кількості вчителів, беручи до уваги ці рекомендаціїUNESCO , згідно з якими кваліфікований вчитель повинен мати принаймні мінімальну академічну кваліфікацію, необхідну для викладання своїх предметів на відповідному рівні в конкретній країні у конкретному навчальному році. Про загальнодержавні або місцеві стандарти щодо «кваліфікованого вчителя» можна дізнатися у відповідному органі освіти або, за відсутності такої інформації, через освітній кластер чи робочу групу.
• Важливо зазначити, що національні вимоги до академічної кваліфікації можуть відрізнятися від країни до країни. Щоб подолати це обмеження, Інститут статистики ЮНЕСКО ( UNESCO , UIS) розпочав розробку міжнародної класифікації програм підготовки вчителів, яку можна використовувати для порівняння таких програм у різних країнах.

 

6) Пов’язані показники:

     INEE

        - 4,3 % вчителів та адміністративних працівників чоловічої та жіночої статі

        - 4,4 % вчителів із числа представників меншин

     Цілі сталого розвитку (ЦСР)

        - 4.c.1: Частка вчителів, які мають мінімально необхідну кваліфікацію, за рівнем освіти

     UNRWA

        - кількість вчителів без вищої освіти