Поточні програми з харчування

Вихідні дані

кількість медичних закладів, у яких реалізуються програми з харчування

Цей показник вимірює кількість медичних закладів, у яких протягом звітного періоду функціонують програми з харчування, що підтримуються в рамках проєкту. Функціональність слід оцінювати за заздалегідь визначеними критеріями, що охоплюють наявність кваліфікованого персоналу, належного обладнання, достатніх запасів та спроможності забезпечувати ведення пацієнтів відповідно до чинних національних протоколів. Цей показник не вимірює рівень використання послуг, охоплення лікуванням або загальну якість медичної допомоги.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1)Визначте звітний період. Чітко вкажіть період, за який вимірюється показник.

 

2) Перелічіть медичні заклади, яким проект надає підтримку для реалізації програм з харчування. До них можуть належати лікарні, медичні центри, медичні пункти та/або медичні клініки (стаціонарні та мобільні), залежно від структури системи охорони здоров’я в районі діяльності.

3)Визначити, що саме становить «реалізацію програми харчування» на рівні медичного закладу, та вирішити, як оцінювати відповідні критерії. Для цього можна спиратися на контрольні списки, які часто містяться в національних протоколах. Критерії повинні включати:

• Наявність кваліфікованого персоналу: Співробітники закладу пройшли спеціальне навчання з питань програм харчування (наприклад, «Громадське/інтегроване лікування гострого недоїдання» (CMAM/IMAM) відповідно до національних рекомендацій та протоколів у сфері харчування)

• Належне обладнання: У закладі є необхідне обладнання для реалізації програм харчування (наприклад, ваги, лінійки для вимірювання зросту, стрічки для вимірювання окружності плеча)

• Належне забезпечення: У закладі забезпечується стабільне та достатнє постачання необхідних товарів (наприклад, готових продуктів для харчування дітей, що страждають від гострого недоїдання, та готових продуктів для харчування дітей, що страждають від хронічного недоїдання)

• Управління випадками: Заклад забезпечує управління випадками гострого недоїдання відповідно до національних протоколів, а в гуманітарних ситуаціях — до відповідних стандартів «Сфери». Відсутність випадків, що відповідають критеріям, протягом звітного періоду сама по собі не повинна означати, що програма вважається недієвою.

 

4)Оцініть, скільки медичних закладів, що отримують підтримку, відповідають критеріям, використовуючи наявні знання проектної групи та офіційні документи (наприклад, списки відвідуваності персоналу, журнали обліку готових продуктів для термінового харчування (RUTF) та медичних матеріалів). Якщо якоїсь інформації бракує, зв’яжіться з відповідним медичним закладом та/або відвідайте його.

 

5)Значення показника дорівнює кількості медичних закладів, у яких реалізуються програми харчування відповідно до визначених критеріїв.

Ці дані можна розбивати за типами медичних закладів, а також, якщо це доречно та можливо, за географічними районами та типами програм з харчування.

1)Враховуйте лише ті заклади, в яких підтримувані програми харчування функціонували протягом звітного періоду. Не слід трактувати цей показник як оцінку стійкості: він відображає функціонування протягом звітного періоду і не визначає, чи продовжуватимуться послуги після закінчення підтримки в рамках проєкту.

 

2)Вести чіткі записи щодо процесу оцінки кожного медичного закладу, включаючи докази, на підставі яких визначається, чи відповідає він критеріям «реалізації програми харчування».

 

3)Забезпечте, щоб кожен окремий медичний заклад враховувався лише один раз — навіть якщо він реалізує кілька видів програм з харчування. Щодо мобільних служб, перед подачею звітності слід визначити одиницю підрахунку, наприклад, одну зареєстровану мобільну клініку або команду, а не кожне місце, яке вона відвідує, та використовувати унікальний ідентифікатор, щоб уникнути подвійного підрахунку. Якщо результати також розбиті за типами програм, заклад може фігурувати у більш ніж одній підгрупі за типом програми; отже, дані щодо цих підгруп не слід підсумовувати для отримання загального підсумку.

Також рекомендуємо врахувати такі показники:

• Лікування недоїдання (вимірює фактичну кількість госпіталізованих для лікування гострого недоїдання, доповнюючи дані про функціональність закладів інформацією про користування послугами)

• Покриття послуг з лікування гострого недоїдання (оцінює, чи діти, які потребують лікування, фактично отримують доступ до діючих служб)

• Рівень одужання (вилікування) (додає показник результату лікування, а не ґрунтується на припущенні, що функціонування закладу означає ефективну медичну допомогу)