Позитивне ставлення

Вихідні дані

Відсоток [вказати цільову групу], які позитивно ставляться до [вказати поведінку]

Існуючі погляди людей впливають на їхню готовність дотримуватися моделей поведінки, які пропагуються в рамках гуманітарних та розвиткових заходів. Отже, цей показник вимірює частку цільової групи населення, яка позитивно ставиться до пропагованої моделі поведінки.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Сформулюйте твердження, яке можна використовувати для оцінки ставлення респондентів до цієї поведінки. Наприклад:

   - Коли у дітей спостерігається діарея, їм слід давати більше рідини, ніж зазвичай.

 

Ці твердження також дозволяють оцінити ставлення респондентів до основних переваг певної поведінки, наприклад: у дітей віком до шести місяців, яких годують виключно грудним молоком, рідше виникає діарея.

 

 

2) Проведіть індивідуальні співбесіди з репрезентативною вибіркою членів цільової групи:

РЕКОМЕНДОВАНЕ ПИТАННЯ ОПИТУВАННЯ (П) ТА МОЖЛИВІ ВІДПОВІДІ (В)

Вступ:Зараз я зачитаю твердження. Будь ласка, покажіть на цій шкалі, наскільки ви погоджуєтеся або не погоджуєтеся з цим твердженням [покажіть шкалу, наведену внизу цієї сторінки, та поясніть, як вона працює, зокрема значення кожного символу].Немає правильних чи неправильних відповідей — будь ласка, відповідайте відповідно до ваших відчуттів щодо цього твердження.

Питання 1: Яке з цих чотирьох облич [покажіть на шкалу]найкраще відображає ваші почуття щодо наступного твердження? [вкажіть твердження]

A1: повністю згоден / частково згоден / частково не згоден / повністю не згоден / не знаю

 

 

3) Підрахуйте кількість респондентів, які відповіли «частково згоден» або «повністю згоден».

 

 

4) Щоб обчислити значення показника, поділіть кількість респондентів, які відповіли «скоріше згоден» або «повністю згоден», на загальну кількість респондентів (виключіть тих, хто не знав). Помножте результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Розбийте дані за статтю, віковими групами та іншими відповідними критеріями.

1) Візуальна шкала використовується длятого, щоб респонденту було легше вибрати варіант відповіді, який найкраще відображає його/її почуття. Якщо ви не бажаєте використовувати візуальну шкалу, вам доведеться запитати респондента:«Чи можете ви сказати, що повністю погоджуєтеся, частково погоджуєтеся, частково не погоджуєтеся чи повністю не погоджуєтеся з наступним твердженням?» [зачитайте наведене твердження]

 

2) Слід пам’ятати, що те, що хтось позитивно ставиться до певної поведінки, не означає автоматично, що він чи вона її перейме (згадайте про численні здорові та інші звички, які ми всі схвалюємо, але не завжди дотримуємося).

 

3) Альтернативним варіантом показника є«середнє значення Індексу ставленнядо [ вказати поведінку] » — наприклад, «середнє значення Індексу ставлення до виключно грудного вигодовування». Значення Індексу ставлення розраховується шляхом присвоєння кожній відповіді балів, причому найсприятливіша відповідь (наприклад, «повністю згоден») отримує 4 бали, друга за сприятливістю відповідь («скоріше згоден») – 3 бали, наступна («скоріше не згоден») – 2 бали, а найменш сприятлива (наприклад, «повністю не згоден») – 1 бал. Наступним кроком обчисліть загальну суму балів, отриманих усіма респондентами, і розділіть її на кількість респондентів (виключіть тих, хто не знав відповіді). Отримане число є середнім значенням індексу ставлення. Цей індекс дозволяє фіксувати більш тонкі зміни в ставленні цільової групи, але він не вказує частку членів цільової групи зі сприятливим ставленням (якщо ви не обчислюєте це окремо).

 

4) Якщо ви хочете, щоб ваш показник відображав ставлення людей до кількох різних моделей поведінки, ви можете переформулювати його так: «Відсоток [ вказати цільову групу] , які позитивно ставляться принаймні до X із X рекомендованих моделей поведінки». Наприклад: «Відсоток матерів дітей віком до двох років, які позитивно ставляться щонайменше до 5 із 7 пропонованих практик годування немовлят та дітей молодшого віку». Для розрахунку значення показника використовуйте ту саму методологію, що описана вище, з такими винятками:

  - під час аналізу даних підрахуйте кількість респондентів, які позитивно ставляться до мінімальної кількості видів поведінки (наприклад, принаймні 5 із 7)

  - щоб обчислити значення показника, поділіть кількість респондентів, які позитивно ставляться до мінімальної кількості видів поведінки, на загальну кількість респондентів. Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток. 

 

5) Оцінка ставлення людей до певної поведінки також може ґрунтуватися на відповідях на кілька тверджень, пов’язаних із цією поведінкою (на відміну від використання лише одного твердження, як запропоновано вище). Наприклад, можна використати 3 різні твердження, і якщо респондент позитивно ставиться принаймні до 2 з 3 тверджень, можна вважати, що він/вона «має позитивне ставлення». 

 

6) У твердженнях запитуйте лише про ті види поведінки, з якими респондент, ймовірно, знайомий (інакше ви отримаєте багато відповідей «не знаю», які важко аналізувати).

 

7) Якщо вас турбує, що на дані може впливати упередження соціальної бажаності (респонденти кажуть те, що, на їхню думку, ви хочете почути, а не те, що вони насправді думають), розгляньте можливість включення негативної поведінки у формулювання запитання. Наприклад:«Діти віком до шести місяців можуть отримувати не тільки грудне молоко, а й воду, соки та інші рідини й їжу» або «Коли у дітей діарея, їм слід давати пити лише дуже мало води». У цьому випадку респонденти, які дотримуються таких негативних поглядів, з більшою ймовірністю зізнаються в них. Якщо ви використовуєте цей підхід, переконайтеся, що ви змінили значення заздалегідь визначених відповідей (відповідь «повністю згоден» буде негативною; відповідь «повністю не згоден» буде позитивною).

 

8) Рекомендації щодо використання цього показника були адаптовані з «Довідника щодо показників комунікаційної діяльності у сфері боротьби з малярією» Партнерства «Roll Back Malaria» (2014 р.).