Чи хотіли б ви
свій власний
?
Дізнатися більше

Позитивне ставлення

Рівень індикатора

Вихідні дані
Результат

Формулювання показника

Відсоток [вказати цільову групу], які позитивно ставляться до [вказати поведінку]

Призначення показника

Існуючі погляди людей впливають на їхню готовність дотримуватися моделей поведінки, які пропагуються в рамках гуманітарних та розвиткових заходів. Цей показник вимірює частку цільової групи населення, яка має позитивне ставлення до пропагованої моделі поведінки. Позитивне ставлення означає, що людина сприймає таку поведінку позитивно.

Як зібрати та проаналізувати необхідні дані

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

1) Визначте дві протилежні точки зору щодо поведінки, яку пропагують: одна, що виражає схвальне ставлення, а інша — несхвальне. Такі точки зору можуть стосуватися того, чи є така поведінка гарною ідеєю, прийнятною, доцільною або чи слід людям так чинити. Наприклад:

  • Здоров’я дітей: Деякі люди вважають, що дітям із діареєю слід давати більше рідини, ніж зазвичай. Інші так не вважають.

  • Сільське господарство: Дехто вважає, що покривати ґрунт пожнивними рештками — справа, яка варта зусиль. Інші так не вважають.

Використовуйте прості, нейтральні формулювання та уникайте тверджень, які переважно оцінюють знання про поведінку та її ефективність, а не власне ставлення людей до самої поведінки.

2) Провести індивідуальні інтерв’ю з репрезентативною вибіркою представників цільової групи.

РЕКОМЕНДОВАНЕ ПИТАННЯ ОПИТУВАННЯ (П) ТА МОЖЛИВІ ВІДПОВІДІ (В)

Питання 1: Ознайомтеся з обома точками зору, визначеними на кроці 1, а потім задайте собі питання: яка з цих точок зору ближча до вашої власної?

A1:

1) позитивна думка

2) негативна думка

3) не знає / не може визначитися між цими поглядами

Категорії відповідей призначені для фіксації відповідей. Не читайте вголос назви «позитивне ставлення» та «негативне ставлення».

3) Підрахуйте кількість респондентів, які вибрали позитивну думку.

4) Щоб обчислити значення показника, слід поділити кількість респондентів, які вибрали позитивну думку, на загальну кількість респондентів, які відповіли на запитання, включаючи тих, хто відповів «не знаю / не можу вибрати». Відхилені відповіді та пропущені відповіді слід виключити. Результат слід помножити на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Розбити за

Ці дані можна розбивати за статтю та віковими групами, а також, за необхідності, за іншими ознаками, що мають значення для програми.

Важливі зауваження

1) Слід пам’ятати, що те, що хтось позитивно ставиться до певної поведінки, не означає автоматично, що він її перейме (згадайте про численні здорові та інші звички, які ми всі схвалюємо, але не завжди дотримуємося).

2) Слід пам’ятати про обмеження цього методу. Респонденти можуть обирати позитивну точку зору не тому, що вони справді схвалюють таку поведінку, а тому, що вважають її соціально прийнятною. Крім того, їхні відповіді показують, яка точка зору ближча до їхньої власної, але не те, наскільки твердо вони її дотримуються. Не слід вважати, що респонденти, які не можуть вибрати між цими точками зору, мають негативне ставлення.

3) Представлення двох протилежних точок зору може призвести до того, що деякі респонденти не будуть впевнені, яка саме практика є рекомендованою. У випадках, коли така плутанина може мати негативні наслідки, особливо для здоров’я та безпеки, інтерв’юери повинні наприкінці інтерв’ю коротко пояснити рекомендовану практику, використовуючи точну інформацію, затверджену програмою. Це слід робити лише після того, як усі відповіді будуть записані, щоб уникнути впливу на відповіді респондентів.

4) Якщо ви хочете, щоб ваш показник відображав ставлення людей до кількох різних видів поведінки, ви можете переформулювати його так: «Відсоток [вказати цільову групу], які позитивно ставляться принаймні до X із Y пропонованих видів поведінки». Наприклад: «Відсоток матерів дітей віком до двох років, які позитивно ставляться принаймні до 5 із 7 пропонованих практик годування немовлят та дітей молодшого віку». Для розрахунку значення показника використовуйте ту саму методологію, що описана вище, із такими винятками:

  • Попросіть респондентів вибрати одну з двох протилежних точок зору щодо кожної поведінки, яку пропагують;

  • Під час аналізу даних підрахуйте кількість респондентів, які вибрали позитивну оцінку принаймні для мінімальної кількості видів поведінки (наприклад, принаймні 5 із 7);

  • Поділіть це число на загальну кількість респондентів, які відповіли на всі відповідні запитання, включаючи тих, хто відповів «не знаю / не можу вибрати». Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Перед початком збору даних визначте мінімальну кількість видів поведінки. У разі необхідності також наводьте результати щодо окремих видів поведінки, оскільки сукупний показник може приховувати важливі відмінності.

5) Оцінка ставлення людей до певної поведінки також може ґрунтуватися на відповідях на кілька запитань щодо різних аспектів цієї поведінки (а не лише на одному запитанні, як описано вище). Наприклад, можна запитати, чи вважають респонденти певну поведінку прийнятною, доцільною та привабливою. Якщо ви об’єднуєте відповіді в один показник, заздалегідь визначте, скільки позитивних відповідей потрібно, та поясніть, чому. У разі необхідності також проаналізуйте результати за кожним аспектом, оскільки сукупний результат може приховувати важливі відмінності.

6) Запитуйте лише про ті види поведінки, з якими респондент, ймовірно, добре знайомий (інакше ви можете отримати багато відповідей «не знаю», які важко інтерпретувати). Порівнюючи результати за різні періоди, використовуйте однакову формулювання запитань та варіанти відповідей.

Відповідні міжгалузеві показники

Також рекомендуємо врахувати такі показники:

Ці рекомендації підготовлено People in Need ©
Запропонувати вдосконалення