Стратегії забезпечення засобів до існування — основні потреби (LCS-EN)

Результат

Вплив

Відсоток домогосподарств, які застосовують стратегії забезпечення життєдіяльності (LCS) для задоволення основних потреб, за ступенем серйозності ситуації (відсутність заходів, стрес, криза, надзвичайна ситуація)

Показник «Стратегії подолання труднощів у забезпеченні основних потреб» (LCS-EN) вимірює, як домогосподарства справляються з проблемами, пов’язаними із задоволенням основних потреб, таких як харчування, охорона здоров’я, житло та інші базові послуги. Для цього домогосподарствам ставлять запитання про те, чи застосовували вони конкретні стратегії подолання труднощів протягом останніх 30 днів або чи вичерпали їх протягом останніх 12 місяців через недостатність ресурсів. Зазначені стратегії групуються за рівнями стресу, кризи та надзвичайної ситуації, щоб показати, наскільки шкідливим і важкопоправним є такий спосіб подолання труднощів для майбутнього добробуту та продуктивності. Загалом LCS-EN дає уявлення про здатність домогосподарств справлятися з потрясіннями, такими як конфлікти, переміщення населення, кліматичні явища або економічні кризи, та відновлюватися після них.

Визначте значення показника, використовуючи таку методику:

 

1) Визначте відповідні стратегії забезпечення засобів до існування: Почніть із відбору найпоширеніших стратегій забезпечення засобів до існування, пов’язаних із задоволенням основних потреб, які використовували домогосподарства в цільовому районі протягом звітного періоду. Ці стратегії дають уявлення про те, як домогосподарства задовольняють основні потреби, необхідні для виживання. Зверніться до Робочої групи з питань грошових виплат (або, можливо, до інших основних учасників, таких як МКЧХ чи авторитетні НУО), щоб дізнатися, чи доступний перелік стратегій забезпечення засобів до існування, актуальних для даної місцевості. Якщо такий перелік є, перегляньте його, щоб переконатися, що стратегії відповідають контексту вашого втручання. Якщо такого переліку немає, для їх визначення проведіть фокус-групові обговорення з членами цільової групи. Переконайтеся, що консультації проводяться з різними групами (наприклад, з жінками та чоловіками, молоддю та людьми похилого віку, людьми з інвалідністю та маргіналізованими групами населення), оскільки варіанти подолання труднощів та ступінь їхньої гостроти можуть відрізнятися в різних групах.

Приклади стратегій забезпечення засобів до існування наведено в документах, перелічених нижче.

 

2) Визначте коефіцієнти тяжкості для кожної стратегії подолання труднощів: Присвойте кожній стратегії забезпечення засобів до існування коефіцієнт тяжкості, який відображає її негативний вплив на добробут домогосподарства. ВПП рекомендує класифікувати стратегії подолання труднощів за трьома рівнями тяжкості — «Стрес» (коефіцієнт = 1), «Криза» (коефіцієнт = 2) та «Надзвичайна ситуація» (коефіцієнт = 3) — залежно від того, наскільки вони підривають засоби до існування та задоволення основних потреб. За наявності використовуйте класифікацію за ступенем серйозності, наведену у рекомендаціях ВПП або Робочої групи з питань грошових виплат, щоб забезпечити стандартизацію та порівнянність даних. Якщо стандарту немає, проведіть фокус-групові обговорення з членами громади та зацікавленими сторонами, щоб узгодити відповідні коефіцієнти. Як і на кроці 1, переконайтеся, що консультації проводяться з різними групами.

 

3) Провести опитування домогосподарств за допомогою стандартизованого опитувальника: опитати репрезентативну вибірку домогосподарств щодо того, чи застосовували вони кожну стратегію подолання труднощів протягом зазначеного періоду, що підлягає згадуванню. Відповіді повинні містити:

   - Так (використано протягом 30-денного терміну повернення)

   - Ні, це не обов'язково

   - Ні, вичерпано (активи вже продано або не було можливості продовжувати діяльність протягом останніх 12 місяців)

   - Не стосується (не маю доступу до цієї стратегії)

Крім того, для делікатних питань, таких як жебрацтво, слід також передбачити варіант «Не бажаю відповідати».

 

4) Розрахуйте показник «Стратегії забезпечення життєдіяльності для задоволення основних потреб», виконавши такі кроки:

• Спочатку згрупуйте стратегії подолання стресу за рівнями серйозності: стрес, криза та надзвичайна ситуація. Якщо в опитуванні було зазначено більше стратегій, ніж потрібно, то 1) зверніть увагу на те, як часто використовувалася кожна стратегія, і 2) у кожній групі за рівнем серйозності залиште лише найпоширеніші стратегії, доки не отримаєте 4 стратегії для стресу, 3 — для кризи та 3 — для надзвичайної ситуації.

• Далі, створюються бінарні змінні для кожного рівня тяжкості: домогосподарство відноситься до певної категорії тяжкості лише в тому випадку, якщо воно дійсно скористалося цією стратегією (тобто відповідь «Так») або вичерпало принаймні одну стратегію подолання труднощів (тобто відповідь «Ні, вичерпано»). Варіант «вичерпано» включено, оскільки він свідчить про те, що домогосподарство вже скористалося цим варіантом нещодавно і більше не має можливості це зробити.

• Потім віднесіть кожну сім’ю до однієї з категорій — «відсутність стратегій подолання», «стрес», «криза» або «надзвичайна ситуація» — виходячи з найсерйознішої стратегії подолання, яку вони застосували (або вже вичерпали). На практиці це означає: якщо домогосподарство застосувало принаймні одну стратегію на випадок надзвичайної ситуації, його слід віднести до категорії «Надзвичайна ситуація»; якщо ні, але воно застосувало принаймні одну стратегію на випадок кризи, — до категорії «Криза»; якщо ні, але воно застосувало принаймні одну стратегію на випадок стресу, — до категорії «Стрес»; а якщо жодна з цих стратегій не була застосована, — до категорії «Відсутність стратегій подолання». Таким чином кожне домогосподарство враховується лише один раз — за найсерйознішим рівнем стратегії забезпечення засобів до існування, на яку воно покладалося.

5) Щоб визначити значення показника, обчисліть відсоток домогосподарств у кожній категорії за ступенем серйозності ситуації (відсутність адаптації, стрес, криза, надзвичайна ситуація):

   - Для кожної категорії підрахуйте кількість домогосподарств, віднесених до цієї категорії.

   - Поділіть цю цифру на загальну кількість опитаних домогосподарств.

   - Помножте на 100, щоб виразити результат у відсотках.

Розбити дані за статтю голови домогосподарства, географічним регіоном, групою населення, матеріального становища, складу домогосподарства (наприклад, домогосподарства з людьми похилого віку, домогосподарства, члени яких мають інвалідність, домогосподарства з одним опікуном), статусу переміщеної особи та інших показників вразливості, що мають місцеве значення, за умови, що розмір вибірки є достатнім для забезпечення надійної репрезентативності.

1) Застосування стратегій подолання стресу свідчить про зниження здатності протистояти майбутнім потрясінням через поточне скорочення ресурсів або збільшення боргів. Кризові стратегії безпосередньо знижують майбутню продуктивність, зокрема формування людського капіталу. Стратегії надзвичайних ситуацій впливають на майбутню продуктивність, але їх надзвичайно важко скасувати, або вони мають більш драматичний характер.

2) Варто розглянути можливість включення до звіту додаткових даних, таких як частка домогосподарств, які заявляють про «вичерпання» стратегій подолання труднощів, що свідчить про вичерпання ресурсів або можливостей для забезпечення засобів до існування.

 

3) Слід розглянути можливість постійного перегляду відповідей «Не стосується» щодо кожної зі стратегій. Висока поширеність таких відповідей може свідчити про те, що обрані для модуля стратегії є неактуальними або що більшість домогосподарств вже вичерпали ці стратегії роками раніше — і це вже виходить за межі періоду , що враховується (12 місяців).

4) Деякі стратегії подолання труднощів застосовують конкретні члени домогосподарства (наприклад, відрахування дітей зі школи, відправлення членів домогосподарства на заробітки або жебрацтво). Якщо це можливо, фіксуйте, хто саме з домогосподарства застосовував цю стратегію ( дорослі жінки, дорослі чоловіки, дівчата, хлопці), щоб виявити непропорційні наслідки, та використовуйте отримані дані для адаптації програм.

5) Застосовувати якісний моніторинг ( наприклад, проведення повторних фокус-групових обговорень із різними групами) для того, щоб зрозуміти, чому стратегії подолання труднощів змінюються з часом і як ці зміни відрізняються в різних підгрупах населення.

6) Методологія LCS-EN вимагає адаптації до конкретних умов, але при цьому має забезпечувати порівнянність зі стандартними коефіцієнтами тяжкості та пороговими значеннями класифікації ВПП. Завжди слід керуватися рекомендаціями відповідних координаційних груп (наприклад, Робочої групи з питань грошової допомоги), які повинні очолювати цей процес на місцевому рівні.

 

7) Забезпечити єдиний період спогадів щодо стратегій подолання (30 днів для відповіді «Так» та 12 місяців для відповіді «Виснажений»), щоб гарантувати порівнянність даних.

 

8) Показник «Стратегії забезпечення засобів до існування» існує у двох версіях: щодо основних потреб (розглянуто на цій сторінці) та щодо продовольчої безпеки (описано тут). Версію щодо основних потреб слід використовувати під час аналізу основних потреб або у випадках, коли контекст виходить за межі продовольчої безпеки. Версію щодо продовольчої безпеки слід використовувати, коли передбачається вузька орієнтація саме на продовольчу безпеку.

 

9) Детальні визначення, зразки анкет та сценарії аналізу наведено у повному тексті керівництва WFP LCS-EN та супровідних документах (див. нижче).

10) Генеральний директорат з питань управління ризиками та відновлення ( ECHO )вимагає використання показника «Відсоток домогосподарств, які не використовують стратегії подолання кризових та надзвичайних ситуацій (LCS)». Щоб надати звіт відповідно до цієї вимоги:

• Використовуйте код LCS-EN (Основні потреби), якщо результат/показник призначений для оцінки здатності людей справлятися з ситуацією в контексті задоволення основних потреб у ширшому розумінні (багатосекторальні базові потреби, включаючи, зокрема, харчування).

• Використання LCS-FS (продовольча безпека) , якщо результат/показник призначений для оцінки способності долати труднощі, що безпосередньо пов’язані з результатами у сфері продовольчої безпеки (можливість отримати доступ до продовольства).