Як подолати труднощі з грудним вигодовуванням

Вихідні дані

Результат

Відсоток матерів дітей віком 0–23 місяців, які можуть правильно пояснити, як діяти у випадку щонайменше X із X [вказати цифри] зазначених поширених труднощів із грудним вигодовуванням

Такі труднощі з грудним вигодовуванням, як біль, неправильне прикладання дитини до грудей, набряк грудей та відчуття недостатності молока, можуть підірвати впевненість матерів у своїх силах та завадити продовженню грудного вигодовування. Цей показник дозволяє оцінити, чи можуть матері пояснити, які перші дії слід вжити, та визначити, коли потрібна кваліфікована допомога. Він вимірює лише рівень знань; він не показує, чи було вирішено проблему, чи була доступна відповідна підтримка або чи дотримувалися рекомендованих практик грудного вигодовування.

Розрахуйте значення показника, використовуючи таку методику:

1) Визначте, які труднощі, пов’язані з грудним вигодовуванням, слід включити в опитування. Проконсультуйтеся з матерями, до яких звернено опитування, щоб з’ясувати, які труднощі є найпоширенішими та які місцеві терміни вони використовують. На основі чинних національних рекомендацій попросіть кваліфікованого фахівця з грудного вигодовування або медичного працівника підтвердити правильні варіанти відповідей, шкідливі практики та ситуації, що вимагають кваліфікованої допомоги.

2) Підготуйте одне стандартизоване відкрите запитання для кожної обраної проблеми. Наприклад : Що слід робити жінці, яка годує груддю, якщо у неї болять соски? Що їй слід зробити в першу чергу, і коли їй слід звернутися за допомогою до кваліфікованого медичного працівника або консультанта з питань грудного вигодовування?

3) Перед початком збору даних узгодьте, що саме вважається правильною відповіддю щодо кожної проблеми з грудним вигодовуванням. Підготуйте простий посібник з відповідями, у якому вкажіть основні дії, про які повинен згадати респондент, будь-які потенційно шкідливі відповіді, а також випадки, коли слід звернутися за кваліфікованою допомогою. Навчіть осіб, які збирають дані, послідовно користуватися цим посібником та перевірте їхнє розуміння під час практичних занять у польових умовах.

4) Визначте, на скільки питань щодо труднощів з грудним вигодовуванням респондент повинен відповісти правильно, щоб відповідати встановленому рівню знань. При визначенні порогового рівня знань слід врахувати, чи повинні бути обов’язковими правильні відповіді на обмежену кількість питань щодо серйозних труднощів або ситуацій, що вимагають кваліфікованої допомоги.

5) Проведіть індивідуальні інтерв’ю з репрезентативною вибіркою матерів дітей віком 0–23 місяців, на яких спрямована ця інтервенція. Особи, що збирають дані, повинні задавати всі підготовлені запитання. Попросіть їх не зачитувати можливі варіанти відповідей. Якщо потрібно уточнити відповідь, використовуйте одне й те саме нейтральне запитання для всіх респондентів, наприклад: «Що ще, якщо є?» Класифікуйте кожну відповідь за такими категоріями:

а) пояснення було правильним

б) пояснення було неправильним або недостатнім

c) пояснення не було надано

6) Щоб обчислити значення показника, поділіть кількість респондентів, які відповідають встановленому на кроці 4 стандарту знань, на загальну кількість опитаних респондентів. Помножте отриманий результат на 100, щоб перетворити його на відсоток.

Також вкажіть відсоток респондентів, які правильно відповіли на кожне окреме запитання. У кожному раунді опитування використовуйте ті самі труднощі з грудним вигодовуванням, запитання, уточнюючі запитання, посібник з відповідей та поріг знань. Якщо будь-який із цих елементів зміниться, не порівнюйте результати безпосередньо.

Ці дані можна розбити за кількістю дітей у респондентів, а також, якщо це доречно та можливо, за наявністю доступу до кваліфікованих консультацій з питань грудного вигодовування та за місцем проживання.

1) Особи, які збирають дані, повинні бути добре підготовлені щодо розуміння визначених труднощів із грудним вигодовуванням та узгоджених правильних відповідей. Їм слід відпрацювати використання посібника з відповідями, щоб вони могли послідовно визначати, чи є пояснення правильним, недостатнім або відсутнім. Приділіть цьому особливу увагу під час навчання та пілотного тестування в польових умовах.

2) Якщо респондентка повідомляє про поточні труднощі з грудним вигодовуванням, особи, які збирають дані, повинні дотримуватися узгодженої процедури направлення та надати інформацію про те, де вона може отримати допомогу від медичного працівника з відповідною підготовкою або консультанта з грудного вигодовування. Особи, які збирають дані, не повинні надавати клінічних порад, якщо вони не мають відповідної кваліфікації та повноважень для цього.

3) Деякі респонденти можуть відчувати себе незручно, обговорюючи питання грудного вигодовування з чоловіком-інтерв’юером. Проконсультуйтеся з представниками цільової групи щодо прийнятних характеристик інтерв’юера та, якщо це можливо, залучіть жінок-інтерв’юерів, якщо респонденти віддають цьому перевагу. Проводьте інтерв’ю в умовах, що забезпечують конфіденційність респондента.

Також рекомендуємо врахувати такі показники:

• Доступ до кваліфікованого консультування з питань грудного вигодовування (оцінює обізнаність щодо необхідності кваліфікованої підтримки у випадках, коли одних лише знань недостатньо)

• Виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців (оцінює основну практику грудного вигодовування, яку покликані підтримати ці знання)

• Продовження грудного вигодовування у віці 12–23 місяців (оцінка того, чи триває грудне вигодовування протягом другого року життя)

• Медичні заклади, дружні до немовлят (оцінюють сприятливі умови на рівні закладу для надання належної підтримки грудному вигодовуванню)

Також рекомендуємо врахувати такі показники:

• Сприйнята самоефективність (допомагає оцінити впевненість у виконанні рекомендованих дій для подолання труднощів із грудним вигодовуванням)

• Інформованість щодо того, як отримати доступ до послуги (допомагає оцінити, чи знають матері, де і як отримати кваліфіковану допомогу у разі виникнення труднощів)

• Застосування отриманих знань та навичок (допомагає оцінити, чи застосовуються відповідні рекомендації або отримані знання згодом на практиці)